Позов України проти РФ щодо геноциду: що відомо про справу та які наслідки матиме

Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) у понеділок, 18 вересня, розпочав , які триватимуть до 27 вересня. Вони не стосуються справи по суті, а зосередяться на юридичних аргументах щодо юрисдикції.

Зокрема, будуть заслухані попередні заперечення, висунуті Росією.

Що відомо про справу та можливі наслідки для України – далі у матеріалі.

Україна та ще 32 країни 26 лютого 2022 року подали позов до секретаріату Міжнародного суду ООН проти РФ щодо злочину геноциду на підставі Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Креативність позову полягала у тому, що Україна не звинуватила Росію у здійсненні геноциду як такого, оскільки тоді ще не було відповідних доказів. Вона просила суд визнати, що не вчиняла жодного “геноциду” на Донбасі, у чому тоді її публічно звинувачували російські посадовці для виправдання повномасштабного вторгнення.

Під час розгляду справи у березні 2022 року Україна закликала суд зобов’язати РФ негайно зупинити бойові дії та участь у них її військових. Проте Москва проігнорувала відповідне рішення, , і вже на початку жовтня висунула попередні заперечення щодо юрисдикції суду ООН та прийнятності заяви України.

Саме цьому присвячені вересневі слухання. Показово вже те, що Росія, яка досі уникала судового процесу, вирішила брати участь у них.

РФ продовжує повторювати пропагандистські висловлювання про те, що “русофобський і неонацистський режим у Києві” використовує конвенцію як привід для затягування розгляду справи. Представники країни-агресора вимагають припинення справи і заявляють, що суд не має юрисдикції для розгляду.

Остаточне рішення на користь України може мати важливе значення для будь-яких майбутніх позовів про репарації. Загалом шанси на виграш процесу непогані, проте вони не гарантовані, оскільки до цього Міжнародний суд ООН не розглядав таких позовів.

Можливі наслідки для України

Якщо Україна виграє цей юридичний процес, вона може подавати наступний позов – про фінансову компенсацію збитків, завданих війною.

Проте треба розуміти, що він не завершиться ув’язненням винних, бо міжнародні суди не займаються покаранням конкретних осіб.

Але для нас буде важливим навіть те, якщо суд ООН визнає брехнею твердження РФ про “геноцид на Донбасі”, які вона продовжує поширювати.

Також, якщо суд юридично підтвердить, що Росія напала на Україну під надуманим приводом, це полегшить становище в усіх інших процесах проти країни-агресора. Адже його рішення, наприклад, у комерційних арбітражах матиме безумовний авторитет.

Шанси на перемогу

Якими б абсурдними не були заяви представників РФ у суді, лише на цьому Україні не виграти процес.

Наші юристи мають переконати суддів, що звинувачення у “геноциді російськомовних на Донбасі” були чітко пов’язані з вторгненням – і це реальне порушення конвенції.

Проте у нас є підтримка ще 32 країн світу. Україна просто не може дозволити собі програти, бо це іміджеве питання не тільки для неї. Тому важко уявити міжнародні наслідки та масштаб того, як РФ маніпулюватиме рішенням у разі своєї перемоги у Гаазі.

Розгляд справи просувається доволі швидко, тож можливо до кінця року чи на початку наступного можна очікувати рішення Міжнародного суду ООН.