Останні носії мови. Вчені виявили унікальне походження мешканців племені пустелі Наміб

Сподіваючись знайти підказки в сучасних популяціях, дослідники з португальсько-ангольської лабораторії TwinLab вирушили в ангольську пустелю Наміб — віддалений багатоетнічний регіон, де зустрілися різні традиції. Робота опублікована в журналі Science Advances, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Ми змогли знайти групи, які вважалися зниклими понад 50 років тому", — говорить Хорхе Роша, генетик з Центру досліджень біорізноманіття та генетичних ресурсів (CIBIO, Університет Порту), який керував польовими дослідженнями разом з ангольськими антропологами Самуелем і Терезою Асо з Центру досліджень пустелі (CEDO).

Серед спільнот, з якими зустрілася команда, була група пастухів квепе, які раніше розмовляли мовою кваді.

"Кваді — це мова, яка має спільного предка з мовами кхое, якими розмовляють збирачі та пастухи на півдні Африки", — пояснює Анна-Марія Фен, лінгвістка з CIBIO, яка брала участь у польових дослідженнях і змогла взяти інтерв'ю у двох останніх носіїв мови кваді, які, можливо, є останніми в світі.

"Мови кхое-кваді пов'язані з доісторичною міграцією східноафриканських скотарів", — додає Роша, чиї дослідження зосереджені на історії населення Південної Африки.

Нове дослідження команди показує, що мешканці ангольської пустелі Наміб досить сильно відрізняються від інших сучасних популяцій, але також дуже добре згруповані між собою.

"Згідно з нашими попередніми дослідженнями успадкованої по материнській лінії ДНК, більшість різноманітності геному сегрегується відповідно до соціально-економічного статусу. Ми доклали багато зусиль, щоб зрозуміти, наскільки ця локальна варіативність і глобальна ексцентричність спричинена генетичним дрейфом — випадковим процесом, який непропорційно впливає на малі популяції — і домішками зі зниклих популяцій", — розповідає Сандра Олівейра (Sandra Oliveira), дослідниця з Бернського університету в Швейцарії.

Команда продемонструвала, що окрім сильного впливу генетичного дрейфу, який спричинив відмінності між сусідніми групами з різним соціально-економічним статусом, нащадки носіїв мови кваді та представників соціально незахищених верств населення пустелі Наміб зберігають унікальне добантуське походження, яке зустрічається лише у популяціях з цього місця.

Попередні дослідження показали, що збирачі з пустелі Калахарі походять від предків, які першими відокремилися від усіх інших людей, що збереглися до наших днів. Результати послідовно відносять нещодавно ідентифікований рід до тієї ж лінії предків, але припускають, що намібський рід розійшовся з усіма іншими південноафриканськими родами, після чого відбувся розкол між північними і південними предками Калахарі.

Важливо Розшифрували древні надписи: у хетській столиці Хаттуса знайдено нову індоєвропейську мову (фото)

Завдяки цій новій інформації дослідники змогли реконструювати дрібномасштабні історії контактів, що виникли внаслідок міграції скотарів, які розмовляють мовою кой-кваді, і фермерів, які розмовляють мовою банту, на південь Африки.

Крім того, результати демонструють, що сучасні дослідження ДНК, спрямовані на маловивчені регіони з високим етнолінгвістичним розмаїттям, можуть доповнити давні дослідження ДНК у вивченні глибинної генетичної структури африканського континенту.

Раніше Фокус писав про найбільше в історії генеалогічне дерево, яке розкриває прабатьківщину людства.

А також ми розповідали про капсулу часу печери Теопетра: як збереглася найдавніша у світі споруда, створена людиною.