У НАТО так би не воювали. Війна в Україні внесла і ще внесе купу змін у всіх областях

Наша війна внесла й внесе купу змін.

В усіх сферах.

А особливо у військовій справі.В статути, "норми" втрат для наступаючих і тих хто обороняється. Так звані омріяні "золоті години" по евакуації поранених. Бо одна справа воювати в Іраку та Афганістані де "Patriot" прикриває шпиталь розгорнутий. І "apache" летять за пораненими у супроводі морських котиків. А поранені вираховуються десятками в місяць.

Тепер вони побачили зовсім іншу війну. До якої, по-суті, країни NATO не були готові.

А інша справа у нас. Де прорвали оборону піхотою, а важка техніка та ті ж самі еваки не можуть бути направлені без ризику бути знищеними ворогом.

І звідси героїчні винесення поранених на собі. Звідси зриви. Звідси образи на командирів.

Взагалі, коли спілкуюся з друзяками на фронті які вчилися зараз і в Німеччині, і в UK, і в Нідерландах. Всі посміхається й кажуть. Коли ми їм показуємо відео зачисток, проривів, утримання позицій — очі у військових іноземних стають сильно круглі. Вони б так не воювали.

Без літаків і відпрацювання по позиціях ворога. Не розміновували б вручну ночами. Не пішли б через мінні поля. В цьому місці наші ржуть і кажуть — так інших умов в цій задачі немає. Є мінні поля і їх треба пройти.

Причому це зараз вивчається дуже прискіпливо.

Бо на прикладі однієї операції, яку починали за тими принципами, як вчили за кордоном на полігоні , а продовжили за тими принципами які напрацювали за дев'ять років війни, теж зробили висновки.

Наша система адаптивна й заснована на досвіді. Вона в таких умовах спрацювала. І це бачать на заході.

Коли генерал Міллі, людина з 50ти річним стажем військовим, говорив, що наші роблять неймовірні речі, яких він не бачив в житті. Він не лукавить. І коли говорив, що подібних війн не бачив.- теж не лукавить.

На наш етап евакуації приїздили різні фахівці іноземні і питали який % втрат за цей час. Ми казали — 0 (і потайки стукали по дереву). Ті дуже дивувалися. Бо по розрахунках "норми допустимих втрат" (жахливе канцелярське формулбвання але як є) це для нашого етапу цифра з двомя нулями допустима.

А наші бригади борются за кожного.

Хоча бувало всяке. Погіршення умовно середньої тяжкості поранених, кровотечі. Але наші медики справлялися.

Для цього ми й шукаємо найкраще обладнання, щоб зберегти кожного.

У перемоги багато батьків. Поразки — сироти.

Тому, ці вкиди, з "розслідуваннями" по півдню, які полізли в пресі, а значить їх зливають в пресу — краще б засунути поглибше. Бо ні, не вдасться на військових повісити відповідальність за окупацію півдня за дві доби. Це військово-політична відповідальність. За дії та бездіяльність. За відсутність збільшення бюджету армії. За згортання мілітарних програм.

Це такий клубок, в якому будуть питання і вже готові нарізані цітати політичного керівництва, озвучені голосом, не на користь останнього. Тому, краще навіть не починати.

Для всіх краще.

Вибачайте — не недільне, бо щось про інше думок не маю. І завтра великий збір почнемо. З потребою на позавчора.