Іран запустив супутник Нур-3 в космос на тлі побоювань Заходу через ядерну загрозу

Влада Ірану заявила про успішний запуск на орбіту третього військового супутника. Цей крок Тегерана може призвести до подальшої ескалації у відносинах із західними країнами, які побоюються, що їх космічні технології можуть використовувати для розробки ядерної зброї.

Видання Sky News пише, що за словами міністра зв'язку Ірану Іси Зарепура, супутник "Нур-3" знаходився на висоті 450 км над поверхнею Землі. Коли відбувся запуск, незрозуміло.

Відзначається, що запуск здійснила іранська воєнізована Революційна гвардія, а командувач генерал Хосейн Саламі заявив державному телебаченню, що запуск був "перемогою", і супутник буде збирати дані і робити знімки. Влада опублікувала кадри зльоту ракети з мобільної пускової установки.

За останнє десятиліття Іран відправив на орбіту кілька недовговічних супутників, а в 2013 році запустив у космос мавпу.

Напруженість навколо космічної програми Ірану

Революційна гвардія управляє власною космічною програмою і військовою інфраструктурою паралельно з регулярними збройними силами Ірану і підпорядковується тільки верховному лідеру країни Аятоллі Алі Хаменеї.

Свій перший супутник вони запустила в космос в квітні 2020 року, але глава космічного командування США пізніше назвав його "веб-камерою, що перекидається", яка не дасть ніякої життєво важливої інформації.

США заявили, що запуски супутників Ірану суперечать резолюції Ради Безпеки ООН, і закликали Тегеран не вживати ніяких дій, пов'язаних з балістичними ракетами, здатними доставляти ядерну зброю.

В оцінці загроз розвідувального співтовариства США на 2022 рік стверджувалося, що розробка ракет-носіїв супутників "скорочує терміни" розробки Іраном міжконтинентальної балістичної ракети, оскільки використовується аналогічна технологія. Іран завжди заперечував, що прагне до створення ядерної зброї, і заявляв, що його космічна програма і ядерна діяльність переслідують виключно цивільні цілі.

Напруга у відносинах із західними країнами і так досить висока через іранську ядерну програму, яка неухильно розвивається останні п'ять років.

Річ у тім, що в 2015 році Іран уклав з США, Францією, Німеччиною, Великобританією, Китаєм і Російською Федерацією "ядерну домовленість", в рамках якої Тегеран повинен був відмовитися від створення ядерної зброї в обмін на скасування частини санкцій. Колишній президент США Дональд Трамп вивів США з ядерної угоди і відновив руйнівні санкції.

Спроби відновити угоду зазнали невдачі понад рік тому, і з тих пір Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що Іран має достатньо урану, збагаченого до рівня, близького до того, що використовується для виробництва зброї, і його достатньо для створення "декількох" ядерних боєголовок.

Пізніше з'явилася інформація, що Іран наблизився до створення ядерної бомби. Водночас у Тегерані запевняли, що готові співпрацювати з МАГАТЕ.

6 березня 2023 року стало відомо, що Росія погодилася постачати Ірану збагачений уран для створення ядерної зброї.