Ліси, савани та бегемоти: вчені змоделювали клімат Сахари тисячі років тому

Дослідники з Фінляндії та Великобританії реконструювали історичну хронологію кліматичних трансформацій регіону сучасної Сахари протягом 800 000 років, пояснивши, як найбільша пустеля світу перетворювалася на савану, місцями навіть з лісами, а та своєю чергою – знову на пустелю.

Як зазначається в науковій статті, опублікованій виданням Nature Communications, завдяки використанню більш точної кліматичної моделі команда науковців змогла заповнити деякі прогалини в знаннях про історію регіону сучасної Сахари.

"Циклічне перетворення пустелі Сахара в екосистеми саван і лісів є однією з найвидатніших екологічних змін на планеті", — каже кліматолог Едвард Армстронг з Університету Гельсінкі у Фінляндії.

Дослідники зосередилися, зокрема, на так званих африканських вологих періодах – проміжках часу, коли африканський континент був набагато вологішим і зеленішим, ніж сьогодні. Моделювання підтвердило давню гіпотезу про те, що африканські вологі періоди були спричинені орбітальною прецесією (зміною осі нахилу) Землі в межах циклу протяжністю у 21 000 років. 

Як підтверджено іншими даними та тестами, прецесія означала періодичне потепління в Північній півкулі та інтенсивніші мусони в Західній Африці, що призводило до більшої кількості опадів у регіоні сучасної Сахарі.

Ще один помітний висновок дослідження полягає в тому, що під час льодовикових періодів – коли гігантські льодовики покривали вищі широти – вплив коливань на орбіті Землі було дещо нівельовано, утримуючи північні регіони холоднішими та обмежуючи африканські мусони.

Знання того, коли Сахара була вологою, зеленою та населеною такими тваринами, як бегемоти, також може дати нам більше інформації про процес поширення людства по земній кулі. Саме періоди озеленення Сахари цілком могли надати можливість людям (і навіть іншим видам) пересуватися північною Африкою, де зазвичай величезні пустелі було дуже важко подолати.

"Наша здатність моделювати вологі періоди в Північній Африці є великим досягненням, і це означає, що тепер ми також можемо краще моделювати розповсюдження людей і розуміти еволюцію нашого роду в Африці", — каже геолог з Гельсінського університету Міікка Таллаваара.

Інші наукові відкриття в царині історії

Як писав УНІАН, нещодавно науковці з’ясували, як з’явилися острови Нової Зеландії. Те, що колись мало стати восьмим континентом світу, просто занурилося під воду, і лише невеличка частина цього сьогодні стирчить над поверхнею океану.

Також ми розповідали, що археологи знайшли найстарішу дерев'яну конструкцію в світі – їй близько 500 тисяч років. Це відкриття є унікальним, оскільки деревина дуже рідко залишається неушкодженою так довго.