У космічної обсерваторії «Евклід» почалися проблеми із засвіченням та наведенням на цілі

Європейське космічне агентство продовжило період введення в експлуатацію космічної обсерваторії «Евклід» через проблеми з датчиком точного наведення та засвіченням одного з основних наукових інструментів. Обидві проблеми повинні погіршити ефективність майбутньої роботи обсерваторії.

"Евклід" запустили в космос на початку липня цього року, обсерваторія оснащена 1,2-метровим телескопом, камерою VIS (VISible imager) та спектрометром та фотометром NISP (Near Infrared Spectrometer and Photometer). Очікується, що за шість років наукової програми «Евклід» допоможе астрономам визначити відстань до багатьох далеких галактик, оцінити розподіл темної та баріонної матерії та швидкість розширення Всесвіту.

Наприкінці липня обсерваторія досягла робочої гало-орбіти навколо точки Лагранжа L 2 у системі Сонце — Земля, а також відкоригувала становище вторинного дзеркала та отримала першідані із наукових приладів. Однак потім виявились проблеми, що призвели до необхідності продовження восьмитижневого періоду введення в експлуатацію. Перша стосується датчика точного наведення обсерваторії на ціль, що використовує оптичні зіркові датчики: він міг не виявляти тьмяні зірки, а його роботі заважало світло Сонця та космічні промені. Наразі завершується тестування оновлення програмного забезпечення для вирішення цієї проблеми. Воно вже пройшло випробування на симуляторі обсерваторії та на самій обсерваторії та наступного разу буде перевірено під контролем Центру наукових операцій у центрі ESAC в Іспанії.

Друга проблема стосується розсіяного від кронштейна рухової установки сонячного світла, яке все ж таки проникає через сонцезахисну ізоляцію і досягає високочутливих детекторів камери VIS, створюючи артефакти на знімках за певної орієнтації обсерваторії (близько 10 відсотків усіх знімків). Це не повинно створювати відчутних проблем у роботі, однак точний вплив на спостереження буде визначено пізніше.