Викрадають навіть тіла, аби знущатися: українка про жахіття в Ізраїлі та ситуацію з епіцентру подій

На власні очі жахіття, які коїлися та зараз відбуваються в Ізраїлі бачила українка зі Львова Наталія Гелбер. Вона тривалий час живе в Ашдоді, яке розташоване неподалік епіцентру нападу ХАМАСу. Про ситуацію у місті, яке опинилось в районі обстрілів і близько до бойових дій – читайте далі.

Масовані обстріли були несподіванкою як для пересічних ізраїльтян, так і для влади, каже вона.

– У нас тривають ці жахливі події. Була масовані ракетні обстріли і бої. Терористи увірвались у міста і не жаліли нікого – ані жінок, ані дітей. Навпаки, ставились до них з особливою жорстокістю. Ми ще й зараз не виходимо з дому, адже ще не всіх бойовиків, які прорвалися у країну, і зокрема тих, які прориваються в Ашдод, затримали. Це все було несподівано, ніхто не очікував. Близько 6-ї ранку я почула сирену. Коли полетіли тисячі ракет, бойовики саме наступали в Ізраїль. Найгірше те, що ніхто не може зрозуміти, звідки у них така велика кількість цих ракет, – розповідає Наталія.

Вона впевнена, що кількість вбитих, про яку говорять на місцевих каналах, значно більша, ніж 700 людей.

– Поранених не встигають привозити до лікарні, багато хто помирає по дорозі. В моргах уже немає місця. Дуже багато людей – це немовлята, маленькі діти, літні люди й жінки, підлітки. Також подають інформацію про викрадених солдатів і ми не знаємо точну кількість полонених. Надзвичайно багато повідомлень про зниклих безвісти, вони (бойовики ХАМАС, – Ред.) викрадають навіть тіла, щоб знущатись. І це відео, де діти в клітках для курей  у Кфар-Азі, ми також бачили. Вони заходили в будинки, вбивали батьків на очах дітей, викрадали людей, – каже Наталія.

Українка зазначає, що чимало чоловіків стали на захист своїх родин, але їх було вбито бойовиками ХАМАСу.

– Ми перестали відчувати себе захищеними. Не знаю, чи влада допомагає, але тут здебільшого всі дуже злі на керівництво держави. У нас навіть було враження, що влади немає, а ми залишились самі по собі, – пояснює жінка.

На час повітряної тривоги Наталія з родиною йде з квартири в укриття на сходову клітку, проте лише разом із сусідом, в якого є пістолет.

– Це все не вкладається в голові, ми не можемо навіть усвідомити того, що трапилося. Щоразу думаю про викрадених людей і плачу в істериці, тому що не уявляю, що з ними зараз роблять. Це не люди, це – звірі. І я все ж сподіваюся, що ХАМАС зітруть з лиця землі, тому що продовжувати так жити просто неможливо. Люди ховалися в бомбосховищах, а вони заходили й розстрілювали. Це було просто криваве місиво. Ці потвори навіть не могли зупинитися, коли вже всі були мертві, – розповідає жінка.

Наталія Гелбер вважає, що влада Ізраїлю значно толерантніше ставиться до місцевого арабського населення, тоді як бойовикам важливо вбити якомога більше, зокрема й пересічних людей: дітей, жінок і літніх людей.

– Наша влада попереджає про зворотний напад, щоб врятувати їхнє місцеве населення, але забуває, що їм начхати на нас. Вони намагаються вбити якомога більше цивільного населення. Їздили по вулицях і стріляли в усе, що рухалося, підпалювали машини з живими людьми. Це особлива жорстокість. А зараз я хочу подивитись, як вони діятимуть – повертатимуть людей і воювати проти ХАМАСу, – говорить жінка.

Щодо житлових комунікацій, то в Ашдоді є світло, газ і вода. У сусідньому місті Ашкелоні днем раніше світла не було. Поки що працюють магазини, люди допомагають один одному, організували безкоштовні доїзди, куди кому потрібно. У місті працює багато волонтерів.