Понад сімдесят депутатів проігнорували голосування за законопроєкт про заборону пов’язаних із РФ релігійних організацій

Лише двоє офіційно утримались та ще 15 проголосували проти.

Під час голосування за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних із країною-агресором РФ у першому читанні. 72 народних депутати не взяли участі у голосуванні за пропозицію уряду, хоча були присутні на засіданні 19 жовтня та голосували за інші законопроєкти,  підрахував Рух «Чесно».

Найбільше депутатів, які «випарувались» під час цього голосування від усього складу у депутатських групах «Відновлення України» (59%), «За майбутнє» (29%) та ПЗЖМ (27%). Взагалі таких немає серед представників  фракцій «Європейська солідарність» та «Голос».

Частина депутатів під час цього голосування взагалі витягли персональні картки для голосування, хоча були присутні в залі під час голосування за інші законопроекти.

Інша частка народних обранців просто не натиснули жодну кнопку.

При цьому «проти» ухвалення законопроєкту голосували, здебільшого, депутати з ПЗЖМ та «Відновлення України», які утворились після заборони проросійської партії ОПЗЖ, а також позафракційний мажоритарник Дмитро Шпенов. Водночас, єдиним нардепом від групи ПЗЖМ, хто голосував «за», виявився Юрій Загородній.

Лише двоє депутатів офіційно «утрималось» під час голосування — екс-«слуга» і мажоритарник з Кіровоградщини Олег Воронько, який зараз входить до групи «Відновлення України» та скандальний мажоритарник від «Слуги народу» Георгій Мазурашу.

Водночас  під час голосування не спрацювала картка волинського мажоритарника з групи «За майбутнє» Ігора Гузя, який закликав підтримати рішення про заборону московської церкви.

Загалом за урядовий законопроєкт №8371 у першому читанні проголосувало 267 народних депів, найбільший відсоток голосів дали фракції «ЄС», «Голосу» та «Слуги народу».

Зазначимо, що понад 40 % українців, опитаних Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, не можуть пробачити УПЦ МП насамперед  проповідей «русского міра», зв’язків із російськими спецслужбами та підтримку впродовж восьми років, з 2014 року, російського наративу про буцімто «громадянську війну» в Україні, пише у своїй статті ZN.UA «Доля УПЦ МП: дорога від храму» Катерина Щоткіна.

Водночас про те, як Синод УПЦ МП пробував  врятувати себе від заборони діяльності в разі прийняття відповідного рішення українським парламентом ще в травні 2022 року читайте в матеріалі "Харківський синод. УПЦ МП (о)".