Законопроєкт про «заборону» УПЦ МП існуванню Моспатріархату майже нічим не загрожує – експертка
Законопроєкт про «заборону» УПЦ МП існуванню Моспатріархату майже нічим не загрожує – експертка

Законопроєкт про «заборону» УПЦ МП існуванню Моспатріархату майже нічим не загрожує – експертка

Законопроєкт про «заборону» УПЦ МП існуванню Моспатріархату майже нічим не загрожує – експертка

Законопроєкт поки ухвалили лише у першому читанні.

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який як вважалося, мав би заборонити діяльність УПЦ МП. Однак, редакція документа, ухваленого за основу, насправді не надто впливає на діяльність Московського патріархату в Україні, пише Катерина Щоткіна у статті ZN.UA «Що забороняє «закон про заборону УПЦ МП»?».

«Урядовий законопроєкт — єдиний, що удостоївся честі бути винесеним на обговорення та голосування, з десятка інших — є найбільш «травоїдним» і власне існуванню Моспатріархату в Україні на практиці майже нічим не загрожує. Конфесія ж загалом — те, що ми маємо на увазі під УПЦ МП, — «організацією» з юридичного погляду не є», – пише Щоткіна. 

Відповідно, за її словами, влада змушена буде «припиняти діяльність» не «церкви з центром самі-знаєте-де», а окремих приходів і організацій. Останніх в Україні загалом налічується понад 10 тисяч. Аби їх заборонити, пояснює авторка, потрібно буде стосовно кожної з них провести «релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій щодо виявлення підпорядкованості в канонічних і організаційних питаннях центрам впливу релігійної організації (об’єднання), керівний центр яких знаходиться…».

Після цього релігійні організації отримають розпорядження, які вони можуть виконати, а можуть і ні. І тільки після того з’явиться можливість подати на них позови (якщо до того моменту про них іще не забудуть). При цьому, як зауважила Щоткіна, на будь-яке рішення суду можна подати апеляцію до всіх можливих інстанцій.

Авторка підкреслила, що в УПЦ МП уже давно створили юридичний відділ, який досить успішно працює і досить добре фінансується. Загалом, за словами Щоткіної, справа в кожному конкретному випадку може розтягнутися як завгодно надовго, й невідомо, куди вона дійде раніше — до Верховного суду чи до Страшного.

«Отже, взятий за основу законопроєкт не просто не є «законом про заборону УПЦ МП», — його взагалі ухвалюють не для того, щоб хоч якось зачепити «московських попів». У найкращому разі він дасть владі важіль тиску на конкретні нечисленні релігійні організації — Київську митрополію УПЦ МП, наприклад, а також найпомітніші монастирі. Навіть місцева влада навряд чи заморочуватиметься експертизами окремих приходів — значно простіше ухвалити рішення про переведення храму до іншої конфесії або зачинити його взагалі «до з’ясування обставин», як це роблять нині, без жодної законодавчої бази», – підсумувала авторка.

Нагадаємо, 19 жовтня Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8371, що пропонує не допускати діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із Російською православною церквою. При цьому  72 народних депутати не взяли участі у голосуванні за пропозицію уряду, хоча були присутні на засіданні 19 жовтня та голосували за інші законопроєкти.

Згодом  голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що до законопроєкту про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, повязаних із Російською православною церквою, до другого читання необхідно внести низку правок.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader