Близький до Кремля олігарх хвалиться, що став тіньовим власником всієї медіагрупи Forbes
В мережі продовжують ширитися чутки про те, що російський олігарх Магомед Мусаєв став власником усього Forbes. Журналісти змогли отримати доступ до декількох аудіозаписів з вечірки, де бізнесмен особисто заявив, що став кінцевим власником видання.
"Я щойно купив глобальний Forbes. Ви розумієте, коли у вас в руках ключ від найавторитетнішого світового бренду, цей ключ дає доступ до будь-кого", — пояснив Мусаєв на одному із записів.
Офіційно після травневої угоди новим власником американського Forbes вважається 28-річний мільярдер із США Остін Рассел. Однак журналісти називають його "підставною особою". В аудіозаписах й сам Мусаєв називає Рассела лише "обличчям" угоди, яке потрібне, щоб приховати участь російського бізнесу в ній.
"Головна мета — тиша і результати", — каже Мусаєв. Варто зазначити, що він також стверджував, що не був у росії два чи три роки. А також, що за цей час у нього не було жодних контактів із представниками російської влади й він начебто не обговорював ні з ким із них купівлю Forbes.
Після розголосу про його можливу купівлю одного з найавторитетніших економічних видань світу, російський олігарх назвав інформацію "абсолютною нісенітницею". Мільярдер Остін Рассел своєю чергою заявив, що росіяни взагалі не брали участі в угоді. Мовляв, там немає жодного долара, отриманого від громадян росії та Китаю.
Що відомо про Магомеда Мусаєва?
Магомед Мусаєв народився 13 червня 1963 року у дагестанському селищі Тлярош. Його батьки – спадкові лікарі та вчителі. Першу освіту здобув у Дагестанському медичному інституті за фахом лікар-стоматолог. Перебудовного 1988-го 25-річний Магомед переїхав до Москви, де почався його новий етап життя.
За даними з відкритих джерел, того ж року Мусаєв став першим заступником гендиректора Всеросійського виставкового центру. З 2004 по 2009 рік він повністю керував комплексом, домігшись на посаді гендиректора повернення історичної назви ВДНГ. Під час роботи там був головою комітету російської спілки промисловців і підприємців з виставкової діяльності.
Потім перейшов до уряду Москви й був головою Комітету інноваційного розвитку та виставково-конгресової діяльності. 2011 року Магомед Мусаєв став співзасновником фонду "Інститут світових ідей", а через три роки створив міжнародну компанію Global Venture Alliance, яка працювала з провідними фондами Кремнієвої долини. Завдання GVA — розвиток нових технологій та інвестиції у перспективних підприємців і їхні проекти. У росії компанія Мусаєва відома, наприклад, спільними проектами зі "Сбербанком россии", "Российскими железными дорогами" та низкою інших великих компаній, у тому числі з держучастю.
Власником російського Forbes Мусаєв став ще влітку 2018-го. Він придбав його за 500 тисяч рублів, при цьому взявши на себе погашення боргів видання на суму понад 364 млн рублів (близько 6 млн доларів за тодішнім курсом). Бізнесмен також володіє російськомовним виданням Harvard Business Review.
За даними ЗМІ, його дружина — московська лікарка (проктолог) Заїра Абдулатипова. У подружжя дві дочки та син. У відкритих джерелах інформації про синів немає. Старша дочка Аміна Мусаєва заснувала стартап, головна мета якого – знизити кількість непотрібного одягу за допомогою оренди. Окрім того, Магомед Мусаєв є зятем ексглави Дагестану Рамазана Абдулатипова.
Власність Forbes як інструмент впливу
Чи могла така людина стати власником глобального Forbes? Достеменно невідомо. Та якщо так, це означає, що Мусаєв має можливість впливати на досить відомий і авторитетний глобальний бренд, який можна вигідно трансформувати всередині росії.
А інтригуючий перехід власності Forbes до російського олігарха залишає багато запитань щодо того, як це може вплинути на Україну. Якщо Магомед Мусаєв дійсно став власником Forbes, його позиція може позначитися на редакційній політиці й тоні видання. Мова про спосіб представлення подій і питань, які відстежує видання, включаючи теми України та російсько-української війни.
The Washington Post називає Магомеда Мусаєва "близьким до Кремля" бізнесменом, але тоді постає запитання — чому він досі не потрапив під санкції? До речі, досі нема і точних відомостей про те, на чому бізнесмен заробив свій перший капітал.
Як розповів "Телеграфу" член Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій та член Громадської ради при НАЗК Павло Верхняцький, треба чекати підтвердження цієї інформації.
— Якщо буде виявлено, що російський олігарх має власність над глобальним Forbes, то це як мінімум зруйнує репутацію видання. Однак я не думаю, що угоду взагалі вдасться завершити, а транзакцію пропустять. В Америці є можливість навіть на приватні угоди накладати щось схоже на вето. Тобто розслідувати в розрізі ризиків для національної безпеки. Тому вони просто на просто не допустять угоди, — каже експерт.
Павло Верхняцький вказує на те, що у справі також фігурує індійсько-російський бізнесмен. Посадовці США пишуть, що основна частина грошей з угоди надходить від близького соратника Мусаєва — Шива Вікрама Хемки, який є віцеголовою індійського конгломерату Sun Group, що співпрацював із Кремлем. Тому історія насправді не така проста.
— Є думка, що Магомед Мусаєв не міг купити все видання, бо в нього недостатньо капіталу. Можливо, гроші на це виділяв хтось інший — російська держава. Звісно, це поки лише припущення. Поки що ніхто точно не знає. Добре, що воно взагалі спливло. Але і сталося це не просто так. За цим однозначно щось стоїть. Цю угоду треба "збити" й думаю так і буде. На скільки я розумію, ця транзакція нешвидка, тому навіть якщо вона була — він поки не власник. Вона тільки ініціювалася через "фунтів", але, за моєю інформацією, ще не завершена. І не думаю, що тепер це допустять, — каже член Громадської ради при НАЗК.
Щодо відсутності санкцій проти Магомеда Мусаєва, експерт наголошує на необхідності ретельного аналізу його фінансового стану та активів.
— Наприклад, російський підприємець Леонід Міхельсон теж не під санкціями, хоча він найбагатша людина росії, і у нього активи, суміжні з війною. Якщо ми говоримо про американські та європейські санкції, то вони ж не пальцем в небо вводять їх, а набирають обґрунтовані матеріали. Щоб вони дійсно відповідали всім критеріям.
Наприклад: співпраця з ВПК, відмивання коштів для Кремля тощо. А якщо у Мусаєва просто венчурні інвестиції, то він навряд підпадає під санкції. Якби він вкладався в збройові проєкти, то була б інша справа, — підсумовує член Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій Павло Верхняцький.