Маємо дві кампанії ЗСУ - 2022 і 2023 року. Що змінилося і яка "домашня робота" на 2024-й

Будь-який аналіз, висновки і рекомендації правильніше робити на контрасті, щоб можна краще було підсвітити ключові моменти. Маємо 2 кампанії — 2022 року і 2023 року. Історики майбутнього будуть відзначатизначні успіхиСил оборони України в кампанії 2022 року.

Щодо кампанії 2023 року будуть казати, що успіхи Сил оборони України були скромнішими, не зважаючи на феноменальне напруження зусиль і самопожертву наших армійців.

Будь-яка кампанія визначається 3-ма параметрами — політичні цілі, наявний воєнний потенціал і здатність його застосовувати.

В 2022 році в нас була практично ідеальна синхронізація між всіма трьома параметрами. Політичне завдання мінімум, яке мали реалізувати, це зірвати бліцкриг, виснажити наступальний потенціал ворога і відстояти/повернути максимум свого. Одним словом стратегічна оборона. Під це ми мали/залучили і відповідний потенціал і продемонструвати відповідну здатність його застосовувати.

В 2023 році рівень політичних завдань зріс — від того, щоб грати від оборони, до того, щоб в рамках класичної наступальної операції повертати своє. Саме успіх наступальної операції на півдні був визначений як мірило успіху. Проте під відповідне завдання Сили оборони України не отримали відповідного потенціалу. Із здатністю воювати, то тут важче, бо від нас чекали одного (швидкі прориви механізованих сил), а на виході отримали тактику малих груп, яка була єдино можливою в тих умовах. Так чи інакше в 2023 році в нас вийшов стратегічний шпагат, коли між політичними цілями, бойовим потенціалом і здатністю його масштабно застосовувати великий розрив.

Чому в 2023 році сталося так а не інакше залишимо на інший пост. Ключове ж питання що далі?

А далі це домашня робота на воєнну стратегію в кампанії 2024 року, де знову буде знайдено правильний баланс між політичними завданнями, потенціалом і здатністю його застосовувати. І щодо цього балансу буде консенсус як всередині країни так і між Україною та партнерами. Бо це і про управляння очікуваннями.

Якщо ми робимо своє домашнє завдання, яке за нас ні Білий Дім, ні Конгрес США не зробить, то ми великі молодці. Якщо ні, то нічого дивуватися як після іще однієї кампанії бажання нам допомагати в довгостроковій перспективі іще більше випарується.