На початку листопада католики згадують померлих родичів, моляться за них та відвідують кладовища. Перші дні цього місяця називають задушними.
Це пов’язано зі святкуванням Дня усіх померлих, який римо-католицька церква звершує 2 листопада, на наступний день після
1 та 2 листопада не лише римо-католики, а й представники інших конфесій, за традицією відвідують могили родичів, священники відправляють панахиди, а люди запалюють свічки і ставлять квіти.
Що не можна робити у задушні дні та які традиції існують – читайте далі у матеріалі.
Задушні дні – традиції та заборони
Багато традицій, які пов’язані із задушними днями, мають давнє язичницьке коріння. Згідно з народними віруваннями, у ці дні духи предків повертаються у світ живих, і вкрай важливо не потривожити і не образити їх.
Саме тому на порогах будинків і на кладовищах залишали їжу та напої, щоб покійні родичі чи заблукалі душі могли поїсти.
У задушні дні не можна фізично працювати і потрібно раніше лягати спати, щоб не заважати духам померлих. Подейкували, що вночі мертві відвідують службу в костелі, на якій у жодному разі не повинні бути присутні люди.
У дні вшанування душ померлих заборонялося робити деякі дії. Наприклад, заборонено було виливати воду після миття посуду у вікно, а також палити в печі, бо так інколи душі потрапляли додому.
На Задушки господині пекли обрядовий хліб, який несли на цвинтар, роздавали бідним чи священикам або ж залишали на могилах.
Це робилося для того, щоб задобрити духів і привернути в дім удачу. Також вважалося, що це допомагає спокутувати гріхи предків і полегшити їхні страждання в чистилищі.