Найвідоміші об’єкти Революції Гідності можна побачити у форматі доповненої реальності

У Києві презентували проєкт "Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану", за допомогою якого всі охочі зможуть побачити 10 найвідоміших об’єктів Революції гідності у доповненій реальності.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначалося під час презентації, проєкт "Terra Dignitas AR": музеєфікація пам’яток Майдану" є першою спробою “оживити” київський Майдан 2013–2014 років засобами доповненої реальності.

У центрі Києва за допомогою смартфона всі охочі зможуть більше дізнатися про Революцію Гідності та побачити 10 найвідоміших революційних об’єктів у доповненій реальності: це барикади, елементи наметового містечка, конструкція "Йолки" тощо.

“Цей проєкт є не просто нашим бажанням відтворити ці об'єкти, а це також складова нашої пам'яткоохоронної діяльності. Всі ці об'єкти є складовою історії. Ми працюємо над тим, щоб локації Революції Гідності були належним чином збережені. У нас точилися дискусії щодо того, як вони мають бути представлені. Цей проєкт, мабуть, найкращий спосіб показати і зберегти ці місця”, - підкреслила кураторка й авторка проєкту Ольга Сало.

Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв зазначив, що Майдан був першою подією, яка стала початком потужного, на жаль, кровопролитного опору України сучасній російській агресії.

“Є дуже багато людей, які є носіями пам'яті про цю подію, але зможуть завдяки проєкту згадати, як же воно було насправді. Дуже важливим є питання національної пам'яті. Майдан є великою історичною культурою. Він почав черговий етап нашого національного визволення від російського ярма і імперського впливу”, - сказав Карандєєв.

Він підкреслив, що цей проєкт створений навіть не для сучасників, а для дітей та онуків, які будуть черпати натхнення для своїх подальших звитяг.

На основі матеріалів, зібраних Національним музеєм Революції Гідності, відтворено форму, пропорції, вигляд кожного об’єкта. Також є можливість оглянути тривимірні моделі елементів побуту та захисту майданівців.

“Треба було зібрати величезну фотобазу, яка є у фондах музею, передивитися, вибрати найбільш промовисті об'єкти, які там є, щоб на основі їх можна було зробити проєкт. У результаті ми обробили близько 15 тисяч фотографій”, - поінформувала керівниця проєкту Анастасія Гайдукевич-Качуро.

Виконавчий директор компанії ADVIN, яка є партнером проєкту, Артем Чигиринський зауважив, що всі сучасні споживачі інформації, зокрема діти, живуть фактично у двох світах - фізичному і цифровому.

“Важливо об'єднати ці два світи з точки зору сприйняття інформації. Це допомагають зробити технології доповненої віртуальної реальності. Ці технології допомагають через, наприклад, телефон зануритися і подивитися 3D образи в реальному розмірі та формі”, - додав Чигиринський.