Астрономи зафіксували незрозумілі вибухи у 100 млрд разів яскравіші за Сонце

Астрономічна подія AT2022tsd, що сталася в мільярді світлових років від Землі, порушила всі уявлення вчених про так звані «швидкі сині оптичні перехідні процеси» (LFBOT). Замість швидко спалахнути і згаснути, воно продовжує вибухати протягом місяців, викидаючи енергію в сотні мільярдів разів більше, ніж зірки на кшталт Сонця. Яка природа цього явища ніхто з учених поки що не розуміє.

Процеси LFBOT, які були вперше виявлені в 2018 році, вважаються рідкісними подіями, що характеризуються інтенсивними, яскравими вибухами, потужнішими за спалахи наднових зірок, зі швидким згасанням. Однак AT2022tsd не цілком відповідає цьому опису. Цей «Тасманійський Диявол», як його прозвали, яскраво вибухнув щонайменше 14 разів упродовж 120 днів із моменту першого виявлення. Кожен спалах тривав кілька хвилин, і багато наступних були яскравішими, ніж попередні, пише New Atlas.

Астрономи помітили цю подію у вересні 2022 року і почали збирати інформацію, щоб зрозуміти її природу. На сьогодні провідна гіпотеза — «Тасманійський Диявол» викликаний надновою (зіркою, яка колапсувала в чорну дірку або нейтронну зірку, перш ніж змогла вибухнути). Для цього об'єкт приблизно в 20 разів масивніший за Сонце повинен спалити все своє паливо. Інші варіанти: чорна діра проміжної маси, що поглинає зірки, або результат взаємодії інших об'єктів з розпеченими зірками Вольфа — Райє.

«Подібна подія ніхто раніше не спостерігав, - сказав співавтор дослідження Джеф Кук з Технологічного університету Суінберна (Австралія). — Воно розсуває межі фізики своїм екстремальним викидом енергії, а також своїми короткочасними спалахами. Світло рухається з кінцевою швидкістю. Таким чином, те, наскільки швидко він спалахує та гасне, накладає обмеження на розмір джерела, тобто вся ця енергія виробляється із відносно невеликого джерела».
Хоча «Тасманійський Диявол» поки що залишається загадкою для астрономів, вони розраховують з його допомогою зрозуміти, як помирають зірки та наскільки вони активні після смерті. До їхніх найближчих планів входить докладне вивчення процесів, що запускають потужні спалахи світла.

Вивчаючи нові знімки Туманності Оріона, зроблені телескопом Джеймс Вебб, астрономи несподівано виявили кілька десятків дивних парних об'єктів розміром приблизно з Юпітер. З погляду сучасних моделей зіркоутворення пояснити їх неможливо.