ЄС має відмовитися від принципу консенсусу - проект доповіді Європарламенту

Євросоюз має бути готовим відмовитися від принципу консенсусу під час ухвалення рішень, оскільки ця вимога одноголосності перетворилася на пастку, яка не дозволяє ЄС приймати найважливіші рішення.

І ця пастка лише поглибиться, якщо ЄС розширюватиметься до 35 або навіть до 37 країн-членів. Про це у вівторок у Страсбурзі під час пленарного засідання Європейського парламенту заявив представник політичної групи «Оновлення Європи» депутат Гі Верхофстадт (Guy VERHOFSTADT), який представив доповідь із пропозиціями до змін у чинних угодах ЄС.

«Ми реагуємо (на проблеми) замало та запізно, тому що ми паралізовані вимогою щодо одноголосності у процесі прийняття рішень. Повний перелік таких випадків є задовгим, достатньо навести кілька прикладів. Вже чотири місяці ми не здатні прийняти рішення щодо 12-го пакета санкцій проти Росії. Ми не є здатними профінансувати Європейський фонд миру, щоб надіслати нову зброю до України. Протягом десятиліть ми були нездатними щось зробити із незаконною міграцією, тому що ми самі замкнули себе у цій пасці одноголосності», - наголосив Гі Верхофстадт.

Водночас він зауважив, що вето й шантаж перетворилися ледь не на «стандартну практику» під час ухвалення рішень у межах ЄС. Парадоксально, але навіть дотримання такого принципу, за словами депутата, не гарантує єдності - після досягнення консенсусу країни ЄС їдуть на Генеральну асамблею ООН, де одна третина європейських країн голосують «за», інша третина – «проти», і ще третина утримуються.

«З моменту ухвалення Лісабонської угоди (2009 рік – ред.) світ змінився драматично. Ми живемо у жорстокому світі «імперій», де суверенітет народів та країн Європи, з моєї точки зору, може бути збережений у розширеному та у більш розвинутому Європейському Союзі. Ми маємо бути чесними перед собою: на цей момент ми не готові до абсолютної необхідності збільшення ЄС до 35 або до 37 країн-членів», - сказав Гі Верхофстадт.

Він зауважив, що спроби вирішити цю проблему раніше постійно зазнавали невдачі, тому що жодна з невеликих або середнього розміру країн-членів ЄС, не говорячи вже про Іспанію, Польщу, Італію, не були готові відмовитися від свого права на вето, на додаток до права вето, яке, де-факто, мають Франція й Німеччина за чинними нині правилами.

За словами депутата, порядок ухвалення рішень у межах ЄС може бути змінений шляхом запровадження принципу голосування кваліфікованою більшістю: двох третин від загальної кількості країн-членів, які представляють не менше 50% населення, за умови надання спеціальних повноважень для невеликих країн ЄС. Доповідь передбачає також запровадження так званої «посиленої кваліфікованої більшості», для ухвалення найважливіших рішень, що стосуються, наприклад, бюджету ЄС, власних ресурсів країн-членів, або внесення модифікацій в Угоди ЄС.

«Давайте не припустимося помилки, коли ми будемо голосувати завтра. Я говорю для тих, хто через соцмережі або іншим шляхом атакує цю реформу Європейського Союзу. Ця доповідь не змінить Угоди ЄС негайно, вона не створить європейську «супердержаву», що звучить смішно, якщо пам’ятати, що на бюджет ЄС припадає 1% від європейського ВВП. Ухвалення цієї доповіді є необхідним, щоб розпочати процес, аби Європейська Рада могла почати працювати. Ми можемо збільшити Європейський Союз та надалі вдосконалити наш континент, аби бути готовими зустріти виклики, які нам передують», - наголосив депутат Європарламенту.

Як вже повідомлялося, Угорщина послідовно блокує рішення ЄС щодо виділення для України 8-го траншу військової допомоги в обсязі €500 мільйонів у межах Європейського фонду миру, а також погрожує заблокувати у грудні поточного року рішення Європейської Ради про створення Українського фонду ємністю у €50 мільярдів у багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки, як і рішення лідерів ЄС про початок переговорів з Україною щодо членства в ЄС.