2012-й був піком розквіту українського футболу – розкішні арени, тренувальні бази, які відповідають усім вимогам, найкращі національні збірні. Євро-2012, спільно проведений Україною та Польщею, дав поштовх для розвитку клубного футболу. Саме цього року з'явився на світ ФК "Колос" із села Ковалівка, що в Київській області.
Vesti.ua продовжують рубрику "Анатомія футболу", в якій розповідають про команди вищого дивізіону України. У минулій статті йшлося про житомирське "Полісся" – середняка українського футболу, який цього сезону вже піднімався на вершину турнірної таблиці, а зараз міцно влаштувався в трійці лідерів. А сьогодні йтиметься про "Колос", команду із села на Київщині, яка випереджає багатьох представників міст-мільйонників і замикає топ-6 турнірної таблиці на цей момент.
Шлях переможця
У першому ж сезоні, у 2012 році, новостворена команда стала переможцем чемпіонату Київської області, двічі потім повторивши цей успіх у 2013 та 2014 роках. В ці три сезони "Колос" став один раз володарем Кубка та тричі – володарем Суперкубка області. Крім цього 2014 року клуб посів 3-тє місце в Аматорському чемпіонаті України, а 2015-го став переможцем Меморіалу Макарова – щорічного зимового турніру з футболу, заснованого на честь відомого українського футболіста та тренера Олега Макарова.
У сезоні 2015/2016 команда розпочала професійні виступи в третій за значущістю Другій лізі чемпіонату України (після Прем'єр-ліги та Першої ліги). Літньо-осінню частину (15 турів із 26) свого першого професійного турніру "Колос" завершив на першому місці, яке зберіг до кінця сезону, ставши переможцем першості. Отже, виходить, що з п'яти турнірів за чотири з половиною роки "Колос" виграв чотири – три чемпіонати Київської області та першість Другої ліги.
На цьому переможна серія команди перервалася, але це зовсім не означає, що колектив зупинився в прогресі. Зовсім навпаки... Після закінчення сезону 2016/2017 "Колос" посів 5-те місце вже в Першій лізі, відставши від харківського "Геліоса", який обійняв 4-ту сходинку, лише на одне очко. А наступного сезону команда з Ковалівки повторила своє досягнення ставши знову 5-ю по закінченню сезону 2017/2018.
Утім, довше ніж на три сезони у другому за значущістю дивізіоні команда не затрималася. У сезоні 2018/2019 клуб посів 2-ге місце в Першій лізі та вийшов до Прем'єр-ліги, обігравши в стикових матчах із загальним рахунком 2:0 не кого-небудь, а одеський "Чорноморець" – одного зі старожилів Вищої ліги ще чемпіонату Союзу й одного з лідерів чемпіонату України на зорі Незалежності, в 1990-х.
Елітний футбол, що дістався села
Отже, Ковалівка стала найменш чисельним населеним пунктом за всю історію вищого дивізіону чемпіонату України. До цього найменш чисельними були Охтирка (ФК "Нафтовик-Укрнафта") та Шепетівка (ФК "Темп"). У селі проживають близько 1,6 тисячі жителів, але, попри це, у ньому є футбольний стадіон, що відповідає всім критеріям УЄФА та команда рівня Прем'єр-ліги.
Дебютний для "Колоса" чемпіонат 2019/2020 у Прем'єр-лізі проводився з 12-ма командами та зовсім за іншим регламентом, ніж в останні роки. Спочатку дюжина проводила двоколовий турнір (по 22 гри кожна команда), а потім розбивалася на шістки, де найсильніші вели боротьбу за медалі та місця в єврокубках, а найслабші – за право залишитися в елітній лізі. І "Колос" у перший же сезон застовпив за собою 6-те місце, посівши його і за підсумками першого етапу, і за підсумками всього чемпіонату.
І якщо тому ж донецькому "Шахтарю" ковалівці програли всі чотири матчі під час сезону, то у київського "Динамо" на другому етапі зуміли сенсаційно відібрати очки, вигравши матч у Ковалівці – 2:0. Щоправда, всі три інші ігри залишилися за клубом-грандом українського футболу.
Свого роду епохальною грою в той період для "Колоса" став матч, що відбувся 29 липня 2020 року. Перемігши ФК "Маріуполь" із рахунком 1:0, "Колос" переміг у плей-оф за право виступати в Лізі Європи. І 17 вересня команда успішно дебютувала в Лізі Європи, обігравши грецький клуб "Аріс" на його полі з рахунком 2:1. Щоправда, вже за тиждень, 24 вересня, "Колос" програв на виїзді хорватській "Рієці" з рахунком 0:2, пропустивши обидва голи вже в додатковий час і припинив участь у Лізі Європи сезону 2020/2021 на стадії третього кваліфікаційного раунду.
Але вже в сезоні 2020/2021 "Колос", посівши 4-те місце в чемпіонаті України, отримав право виступати в Лізі конференцій. Команда з Ковалівки в 3-му кваліфікаційному раунді програла карагандинському "Шахтарю". Обидві гри закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті сильнішими були суперники – 1:3.
На цьому виступи "Колоса" в єврокубках припиняються. Першу частину сезону 2021/2022 команда завершила на 8-му місці в турнірній таблиці (після чого почалася повномасштабна війна), а в сезоні 2022/2023 повторила минулий результат уже за підсумками повноцінного турніру. В обох випадках 8-го місця, зрозуміло, не вистачило для путівки в єврокубки.
Але вже зараз команда йде на 6-му місці та цілком претендує на потрапляння до кваліфікаційного турніру одного з єврокубків у наступному сезоні 2024/2025.
Витрачає платежі солідарності УЄФА на правильні речі
Президентом ФК "Колос" є молодий 37-річний політик Андрій Засуха, син відомого агронома та політика Анатолія Засухи. У 2012 році саме Андрій Засуха став президентом новоствореного футбольного клубу "Колос" і сам придумав його новий логотип. Саме під його керівництвом команда пройшла шлях від аматорського рівня до елітної Прем'єр-ліги, а 2020 року дебютувала в єврокубках. І саме за його правління в селі було збудовано новий домашній стадіон на 5 000 глядачів, що відповідає всім вимогам УЄФА.
"Будівництво стадіону обійшлося у 160 мільйонів гривень, – сказав Засуха на відкритті арени. – І це не остаточна сума, оскільки треба усунути деякі недоліки. Сподіваюся, арена служитиме нам довго. Щодо заповнюваності, то їхати на стадіон навіть із Києва зручно, тож заповнити трибуни на 5 тисяч буде не складно".
"Колос" отримав платежі солідарності від УЄФА і витратив їх на правильні речі", – додав президент клубу.
До речі, крім "Колоса" Андрій Засуха також очолює Київську обласну асоціацію футболу.
Клуб "Колос" добротно будувався від самого початку, ще в аматорах за команду грали низка відомих у минулому українських футболістів – Сергій Закарлюка, Едуард Цихмейструк, Сергій Кузнєцов, Сергій Козир, Владислав Савчук, Ігор Рудюк, Василь Коропецький. Тренував команду колишній футболіст маріупольського "Іллічівця" Костянтин Сахаров.
А вже потім до команди прийшов Руслан Костишин, який і тренував, і водночас грав за команду як футболіст. Саме йому належить заслуга виходу команди до Прем'єр-ліги.
У нинішньому "Колосі" теж знайдуться футболісти, які встигли засвітитися в нашому футболі – Андрій Цуріков, Микита Бурда, Валерій Лучкевич, Андрій Тотовицький, Сергій Болбат, Денис Безбородько... А ось Руслан Костишин пішов із посади головного тренера "Колоса" ще в серпні 2021-го – після гучних 0:7 від київського "Динамо". І тепер команду очолює Ярослав Вишняк, який зберіг, до речі, в клубі експомічника Костишина та відомого в минулому голкіпера київського "Динамо" В'ячеслава Кернозенка. Як і за колишнього тренера він також є тренером воротарів.
Водночас звільнення після фіаско від "Динамо" було, можна сказати, "повторним". Андрій Засуха згадує: "Був момент, коли Руслан Костишин міг піти після програшу 0:4 на виїзді проти "Інгульця". Він надломився, приїхав прямо з Петрового (селище в Кіровоградській області, де базується "Інгулець". – Ред.) до мене додому. "Я буду звільнятися". А я кажу: "Ні, не будеш". Він мені якісь доводи наводив, умовляв, але я відчував людину, не знаю, чому так. Мені так захотілося. Я не бачив нікого іншого на цій посаді.
...Коли Костишин прийшов з ідеєю звільнятися, у нас такий дуже тривалий спад був. Мені всі говорили вдома, що потрібно звільняти. Мовляв, він уже перегорів, він порожній, нічого немає, все руйнується. А ми на 5-му місці та так упевнено опускалися вниз. Я сказав: "У вас буде команда, ось керуйте нею. А я розберуся".
Десь місяць вони важко це переживали, краще не ставало. Але я вперся. Тепер ми граємо в Лізі Європи, а Костишина всі люблять".
Скандал із громадянством і допомога ЗСУ
В лютому нинішнього року з'явилася інформація про те, що Засуха є громадянином Росії. Громадський діяч Костянтин Андріюк виклав скан-копії документів власника клубу та розповів подробиці:
"Засуха Андрій Анатолійович. Власник паспорта Російської Федерації (паспорт активний). І водночас – голова Київської обласної асоціації футболу. І одночасно – член виконкому УАФ. Як таке можливо, що громадянин РФ керує футболом усієї Київської області?"
Сам Андрій Засуха не став коментувати цю інформацію, а тренер команди Ярослав Вишняк, якого, зрозуміло, про це запитали на пресконференції після найближчого ж матчу Прем'єр-ліги, зауважив: "Я не знаю, що мала на увазі людина, яка виставляла ці фото. Коментувати те, що хтось сказав, я не буду. Але можу сказати одне: особисто я зі своєю сім'єю за кордон від початку війни не виїжджав. Весь цей час я перебував у Київській області. Зокрема тоді, коли її частина була окупованою.
Президент нашого клубу теж завжди був на місці. Він не перебував за межами України жодного дня. Водночас із його боку надавалася велика гуманітарна допомога. Це я бачив на власні очі. Ця людина постійно тут і допомагає ЗСУ. У когось є бажання зробити якусь незрозумілу історію з якихось фотографій. А є люди, які живуть тут під час війни та допомагають іншим.
Сьогодні президент "Колоса" теж був на грі. Тому на такі запитання відповідати навіть прикро. Є різна інформація. Треба вміти дозувати та фільтрувати її".
Турбота про майбутнє покоління
У сезоні 2017/2018 почалося формування перших дитячих команд Академії ФК "Колос". З'явилися команди з хлопчаків 2008-2011 років народження.
Паралельно з цим, команди U-17 та U-15 продовжували грати у Першій лізі ДЮФЛУ (Дитячо-юнацької футбольної ліги України). Згодом кількість вікових груп, а значить і загальна кількість дітей, які займалися в Академії ФК "Колос" тільки зростала.
І у 2021 році ця кількість становила 10 команд у вікових категоріях від U-8 до U-17 у кожному році народження, в яких займається близько 250 дітей.
А це означає, що "Колос" – далеко не тільки про сьогоднішній день. Це амбітний проєкт, який буде на слуху ще довгі роки.