Ведучий-втікач Дівєєв-Церковний став на захист СРСР: відома співачка йому відповіла

Ведучий засумував за радянськими часами і зазначив, що тоді всі "жили дружно".

Ведучий Олексій Дівєєв-Церковний, який на початку повномасштабної війни втік за кордон, вирізнився заявою.

Так, він засумував за радянськими часами і сказав, що в СРСР "всі жили дружно". Таку порцію маячні одіозний ведучий видав під постом співачки Марії Бурмаки. У Facebook Бурмака запостила своє архівне фото з дитячого садочку, де зображена у вінку. Виконавиця згадала, як у Харкові була єдиною українськомовною дитиною і що з малечку захищає все українське:

"Коли йдеться про гідність і захист українського – я всього лиш згадую свої відчуття в харківському дитячому садочку. Коли мені було п'ять і я говорила українською. Коли ти з дитинства б'єшся за себе і свою ідентичність, потім це – як дихати. Хтось зрозумів це в лютому минулого року. Я – все життя в революції гідності як дочка свого народу. Х –характер, Харків, харизма", - написала Бурмака.

Раптом під цим постом артистки свою думку вирішив висловити Дівєєв-Церковний. Він написав, що "в радянські часи ніхто нікому нічого не забороняв", ба навіть "на купюрах були надписи всіма мовами республік", а на кожному святі були "дівчата в віночках, та парубки в шароварах та вишиванках". Ну і наостанок видав: "тоді ми жили дружно". Певно, маючи на увазі, українців і росіян.

Тоді Бурмака і підписники сторінки співачки поставили одіозного ведучого на місце. І нагадали йому, як за часів СРСР розстрілювали українську інтелігенцію, репресували поетів і письменників, книжки українською вилучали, натомість російську активно насаджували.

• Який до біса "був вибір"?! В моєму Запоріжжі на майже мільйон населення була одна-єдина українська школа на все місто!
• А ще була офіційна доплата вчителям російської мови і неможливість захистити наукову роботу українською
• Я вам розкажу за рідний Донецьк, бо наслідки насадження російської мови ми бачимо зараз на власні очі. В Союзі було за честь мати звільнення від української мови, жодних українських шкіл в місті не було, на жаль, жодної нормальної підтримки в місті української мови не було і за часів незалежної України
• За всі роки від совка до незалежності України, мене змушували розмовляти російською. Лише в сім'ї ми розмовляли рідною мовою. Цей примус мав такий вигляд – не знаєш російської – не вступиш до інституту, не вчишся російською – не маєш диплому