Політична доцільність чи військова необхідність: кому потрібне перемир’я Ізраїлю та ХАМАС

Перемир’я, що почалося 24 листопада в секторі Гази, про яке домовилися Ізраїль і ХАМАС, навряд чи має особливо обнадіювати. Воно буде дуже хитким. І ми вже бачимо, як його почали порушувати.

Натомість досягнення угоди навіть про тимчасове припинення вогню є результатом політичної доцільності та військової необхідності.

Тому що знищити сектор Гази задля встановлення над ним контролю ЦАХАЛ (Армія оборони Ізраїлю) не може. Політичне керівництво Ізраїлю явно відчуває тиск, зокрема з боку союзників, через велику кількість жертв серед мирного населення сектору Гази.

Зі свого боку ХАМАС сподівається, що зможе утримати ситуацію, зберігши свій вплив в анклаві.

На цей момент можна говорити про певне загасання кризи. Думаю, що це перемир’я буде не останнім. Але багато чого залежить від того, як виконуються домовленості про обмін заручниками.

Також слід розуміти, що росія вкрай зацікавлена в подальшій дестабілізації ситуації на Близькому Сході. Щоб використовувати регіон як важіль тиску на міжнародне становище в цілому.

І це, схоже, чудово розуміють Ізраїль, США та ЄС.