Охорона, будівництва та тренери зі стрільби: де чекають на ветеранів війни на "громадянці" і яку роботу пропонують
Охорона, будівництва та тренери зі стрільби: де чекають на ветеранів війни на "громадянці" і яку роботу пропонують

Охорона, будівництва та тренери зі стрільби: де чекають на ветеранів війни на "громадянці" і яку роботу пропонують

Через війну в Україні утворився дефіцит кадрів на ринку праці. При цьому роботодавці продовжують ретельний відбір співробітників і далеко не всіх готові прийняти з розпростертими обіймами. Бійцям, які повернулися із зон бойових дій, і людям з інвалідністю часто відмовляють у прийомі на роботу або беруть на низькокваліфіковані посади. Фокус розбирався, чи легко захисникам України реалізуватися на "громадянці".

Повномасштабна війна з Росією утворила величезний дефіцит кадрів на ринку праці — чоловіків не вистачає, виробництво не витягує обсяги без робочих рук. У ЗСУ йдуть співробітники середніх і великих підприємств, а вакантні місця займають жінки, йдеться в дослідженні Конфедерації роботодавців України.

Масовий відтік кадрів помітний у сфері металообробки, переробки агропродукції та меблевої промисловості. Жінки, яким доводиться обіймати ці посади через брак інших варіантів, стикаються з неприродними для себе фізичними навантаженнями.

Однак навіть у такій ситуації, українські роботодавці перебирають людьми і не поспішають брати на роботу демобілізованих військових, ветеранів та людей з інвалідністю. Бізнесмени бояться зіткнутися з важким психоемоційним станом (79%), алкогольною або наркотичною залежністю (25%) і конфліктністю (24%) таких працівників.

Ветеранам і військовим важко миритися із соціальним становищем у суспільстві після повернення із зони бойових дій. Якщо на війні людина командувала підрозділом, а в мирному житті їй пропонують бути підлеглим, часто відбувається дисонанс. Важливе й грошове питання: отримуючи 100 тисяч гривень бойових, важко перебудовуватися на максимум 20 тисяч на місяць на "громадянці".

Роботодавці неохоче беруть і осіб з інвалідністю: 61% роботодавців сприймають їх як "непрацездатних" і "людей із труднощами у спілкуванні", не вірячи в їхню здатність працювати на гідному рівні.

"Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. Майже 64% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це втричі більше, ніж у мирному 2018 році", — зазначають у Конфедерації.

Інструктори в тирах, охоронці та комунальники. Із чого доводиться обирати?

У мирному житті на військових чекає дві дороги: робота ближче до військового профілю, або переключення на цивільні спеціальності. Перший варіант пов'язаний з передачею бойового досвіду: можна влаштуватися в заклади освіти і викладати курси довоєнної підготовки, каже Фокусу член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з правового статусу, соціальної підтримки, медичного забезпечення ветеранів війни та військовослужбовців, позафракційний нардеп Оксана Савчук.

Вакансії інструкторів розглядаються як підробіток. Але у вишах скоро з'являться штатні одиниці викладачів, які навчать студентів базового набору військових знань: як використовувати джгут, надати першу медичну допомогу, додала нардеп.

Навчати мирних українців довоєнному вишколу можна не лише при інститутах та університетах, а й у муніципальних організаціях. В Івано-Франківську функціонує комунальне підприємство "Дім воїна" і частина демобілізованих хлопців зголосилися там працювати. Їм також цікавий напрям "помічники інших військових", пояснила Савчук.

Варто підкреслити, що нардеп говорить про проект Міністерства України у справах ветеранів під назвою "Помічник ветерана". На даний момент, ініціатива до кінця не реалізована. Відомо, що обов'язки помічника ветерана схожі з соцпрацівником, а зарплату обіцяють на рівні 16 тисяч гривень.

Робота викладачем у ЗВО для колишніх військових існує поки що лише на папері. Кількість виділених годин на довоєнну підготовку не визначили, відповідно рівень заробітку вирахувати не можна. Залишається ще один специфічний варіант — інструктор у тирі або тренер зі стрільби в дитячих юнацьких спортивних школах, пояснює Савчук.

Військові та бізнес

Частина демобілізованих повертається на свої робочі місця "на громадянці". На декого чекають пропозиції попрацювати кур'єрами, охоронцями, або на будівництвах. В IT-сфері ситуація краща — компанії готові приймати тих, хто пішов на фронт, і навіть допомагають їм у реабілітації.

"Живий приклад: двоє поранених хлопців повернулися в IT-компанію і поступово відновлюють робочий процес. Так, не так швидко через каліцтва, як інші, але все ж таки", — зазначає нардеп Савчук.

Величезний дефіцит кадрів у комунальних підприємствах і держструктурах: потрібні інженери з техбезпеки, рядові керівники підрозділів, майстри ділянок та інші. Будь-які перераховані вище роботи явно будуть оплачуватися менше, ніж 100 тисяч гривень "бойових", і ця колосальна різниця в зарплатах збережеться, зауважила політик.

Згідно з дослідженням Асоціації підприємців ветеранів України, 64% ветеранів хочуть мати свою справу і створювати робочі місця для колишніх військових.

"Захисникам і захисницям, які повернулися, найкомфортніше працювати у побратимів. Військові та ветерани між собою точно знайдуть порозуміння щодо справедливої оплати праці", — пояснює Фокусу голова асоціації, молодший лейтенант Нацгвардії України Сергій Позняк.

Сьогодні, більшість захисників, до війни мали бізнес або стабільний хороший дохід. А на фронт вирушили не за зарплату, а з волі обов'язку. Тож, по поверненню заслуговують на гідне ставлення до себе, зокрема й від роботодавців, адже навіть після бойових завдань залишаються висококваліфікованими фахівцями, вважає Позняк.

Експерт констатує, що преференції для ветеранів і військових не закладені в законодавстві України. Тому у більшості компаній вони взагалі відсутні.

Що буде якщо роботодавці продовжать "ретельний відбір"?

Після закінчення бойових дій почнеться чергова хвиля міграції, і на економічний зліт точно чекати не варто, прогнозує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

"Півтора-два мільйони поїдуть і ми опинимося в ситуації, коли робочих рук просто немає. І роботодавці, які зараз перебирають співробітниками, ризикують опинитися в ситуації, що взагалі ніхто до них не прийде. Гроші в Україну зайдуть, але хто їх обслужить і виробить продукт? Доведеться трудових мігрантів залучати і хто до нас приїде, незрозуміло", — сказав він Фокусу.

Українські роботодавці поводяться інфантильно і не до кінця розуміють перспективи країни після завершення війни і повернення військових з фронту.

Проблеми з алкогольною або наркотичною залежністю та посттравматичним синдромом вкрай перебільшені й стосуються певної кількості осіб, додав фахівець.

"Якщо все ж таки українці не отримають конкурентних умов працевлаштування і зарплати, бізнесмени в кінцевому підсумку втратять свій бізнес", — підсумував Воскобойник.

Фокус раніше писав, як на роботу на українські шахти почали брати жінок через мобілізацію чоловіків до лав ЗСУ. Наприклад, на одній із шахт у Тернові у Львівській області на війну пішли 600 осіб, а на зміну їм прийшло 300 жінок.

Нагадаємо, під час воєнного стану в Україні офіційно беруть на роботу військовозобов'язаних чоловіків тільки якщо вони перебувають на військовому обліку в районних ТЦК.

Джерело матеріала
loader