Пані посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що наша держава вже до кінця цього десятиліття може стати членом ЄС.
Про це вона розповіла в інтерв’ю журналістці Фактів ICTV Наталії Луценко, повну версію якого дивіться в телемарафоні Єдині новини сьогодні о 16:45.
– Якщо розглядати кінець цього десятиліття як можливу дату – то це може бути реалістичним, – сказала вона.
Водночас Матернова наголосила, що важливо усвідомлювати два важливих елементи. Зокрема, Україна має виконати всі вимоги, і тут чекає багато технічної роботи. Також необхідні певні інституційні улагодження з боку ЄС, щоб мати можливість прийняти нових членів.
Нині процес прийняття рішень та інституційна структура ЄС при 27 країнах-членах вже іноді викликають складнощі.
Пані посол ЄС в Україні відзначила, що не менш важливо для українців розуміти, що потрібні зміни з обох сторін. Адже зміна статуса-кво завжди викликає складнощі і простим процесом це не буде. Очікують численні суперечки та дискусії з цього приводу.
– Та загалом напрямок зрозумілий, і я дійсно вірю, що мета досягти членства в ЄС до кінця десятиліття не є нереалістичною, – додала вона.
На побоювання українців, що Угорщина може блокувати члество в Євросоюзі, Матернова нагадала, що “угода та рішення мають ухвалюватися одностайно”. Утім пані посол переконана, що офіційний Брюссель “не пошкодує зусиль”, аби досягти єдності відносно українського вступу.
Матернова прокоментувала і використання заморожених російських активів в країнах Євросоюзу.
За її словами, ще не існує домовленості або правової основи для прямого вилучення цих активів.
– У Європі, в декількох країнах, знаходиться більш ніж 200 мільярдів євро активів російського Центробанку, – повідомила вона, акцентувавши, що йдуть переговори стосовно вигідного економічного використання цих грошей на користь України.
Вона також наголосила, що Європа знайде спосіб продовжувати та посилювати підтримку України, незважаючи на ситуацію в США.
Раніше віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішиназвернулася до країн-членів через можливе вето Угорщини.