Дослідники виявили серію повторюваних масштабних вивержень і тепер побоюються, що це може повторитися знову.
У західній частині басейну Марсилі недалеко від Італії виявили чотири гігантських підводних відкладення — мегапласта. Учені вивчили знахідку і вважають, що вона свідчить про серію супервивержень, які повторюються в регіоні останні 50 000 років — є побоювання, що ще одне може бути на підході, пише Science Alert.
Група вчених з університету штату Огайо в США та Інституту морських наук (CSIC) в Іспанії виявила гігантські відкладення, використовуючи акустичні вибіркові дослідження. Потім команда взяла зразки керна з морського дна, щоб вивчити їх краще.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Зазначимо, що цей район відомий своєю довготривалою вулканічною активністю, проте вчені вважають, що виявлені відкладення утворилися на півночі внаслідок супервиверження кампанського ігнімбріта — супервиверження, що змінило екосистеми й клімат Землі в минулому.
За словами співавтора дослідження, геофізика з Університету штату Огайо Дерека Соєра, ця частина Італії, де також розташована гора Везувій, досі залишається вулканічно активною територією. У результаті вона являє собою небезпеку, а тому постійно контролюється вченими. Команда зазначає, що подібні морські геолого-геофізичні дослідження проводять тут регулярно, щоб краще зрозуміти минулі виверження і не допустити переміщення стійких суспільств у майбутньому.
Під час дослідження вчені виявили, що три мегапласти складаються з низки шарів вулканічного піску і бруду, проте четвертий демонструє свідчення більш щільного вулканокластичного потоку сміття. Усе це разом підтверджує ідею про те, що вони були утворені внаслідок супервиверження.
Останніми роками вчені дедалі більше зосереджуються на дослідженнях цього регіону, оскільки деякі експерти вважають, що сплячі вулкани в цьому районі, зокрема великий підводний вулкан Марсилі, розташований за 175 кілометрів від Неаполя, можуть прокинутися. Про це свідчать численні показники підземної магми.
За словами Соєра, вони з командою виміряли й вивчили мегапласти та дійшли висновку, що вони створюються приблизно кожні 10 000-15 000 років. Утім, дослідження також свідчать про те, що далеко не кожна вулканічна подія здатна створити мега шар. Наприклад, 2002 року виверження середземноморського вулкана Стромболі спричинило цунамі, що утворило шар завтовшки всього 10 сантиметрів. У результаті вчені досі не розуміють, що саме здатне призвести до утворення шару товщиною в десятки метрів.
Соєр з командою зазначають, сучасне супервиверження вулкана може призвести до утворення величезних цунамі та низки інших побічних екологічних наслідків. У результаті, чим більше вченим буде відомо про повторювані супервиверження, які сталися тут у минулому, тим краще ми будемо підготовлені до тих, що можуть статися в майбутньому.
Раніше Фокус писав про те, що супервулкани можуть бути активними протягом тисячоліть.