Стрічки та воїни: Київська картинна галерея презентувала виставку Ганни Криволап
-
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
У залах Національного музею «Київська картинна галерея» відкрилася виставка живописних творів Ганни Криволап «Пульс любови». В експозиції представлені фрагменти двох циклів «Стрічки» та «Воїни», що несподівано природно зійшлися в одному художньому проєкті, логічно об'єднавшись у цілісну експозицію.
За словами художниці, назва виставки навіяна поетичним образом українського поета-шістдесятника Миколи Вінграновського, який «...по Вітчизні ...вивірив пульс любови». Мисткиня своєю творчістю прагне синхронізувати й вивірити власний серцевий ритм й любов до Батьківщини з воїнами, захисниками України.
Ганна Криволап представила низку портретів, які ніхто не замовляв і не просив. Замовником виступає серце художниці – її горіння і бажання висловити й візуалізувати навалу почуттів, думок та вдячності; прагнення увічнити звитягу українців, персоналізуючи цей подвиг. І, водночас, підтримати їх, наповнюючи власною творчістю культурний простір України, аби не ставав пусткою. Бо ж захищають не лише землю, а й народ і його глибоку культуру.
Більшість портретованих воїнів – люди мистецтва – друзі, ті, хто боронить нас, даючи можливість творити колегам. Серед них український співак і шоумен Сашко Положинський, актор і режисер Ахтем Сейтаблаєв, актор Олександр Печериця, співачка Анастасія Шевченко, артист балету Олександр Шаповал, а ще журналістка, письменниця, командир підрозділу Тетяна Чорновол... Тому поруч із портретами на виставці експонована низка відомих картин із серії «Стрічки» й кілька нових робіт.
У нових картинах відбувається гірка трансформація колись радісних, таких привільних образів прекрасних сподівань й народних ритуалів на добро і любов, втідених у багатобарвних смугах, що так вільно летять, тріпочуть на полотнах Ганни Криволап. У роботах воєнного часу ці стрічки драматично й болісно перетворюються на маскувальні сітки -- захисні, чий колір залежить від призначення й пори року, – що плетуть своїм синам і донькам, коханим, друзям українські жінки.