На кордоні України та Польщі ось уже місяць триває блокада польськими протестувальниками контрольно-пропускних пунктів, і жодні переговори поки що не допомагають. Більше того: з 1 грудня до протестів знову приєдналися словацькі перевізники.
І незважаючи на те, що на польсько-українському кордоні у пункті пропуску "Угринів-Довгобичув" 4 грудня розпочався процес оформлення важких вантажівок, загалом наразі ситуація мало змінилася.
Нагадаємо, що у перші дні грудня на кордоні з боку Польщі застрягли близько 2,5 тис. українських перевізників. Найбільше вантажівок зібралося біля пунктів пропуску "Шегині" та "Рава-Руська". Також заблоковано пропускні пункти "Ягодин" та "Краківець". У Прикордонній службі України (ДПСУ) наводять цифри: якщо до 6 листопада пункт пропуску "Ягодин" міг за добу пропустити в обох напрямках 1200-1300 вантажівок, то після блокади кордону кількість зменшилася до 150.
Сума збитків: сотні мільйонів доларів
Загальні збитки для економіки України від трьох тижнів блокування українсько-польського кордону аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак оцінює у 250 млн доларів. Свої розрахунки експерт ґрунтує на статистиці за 2022 рік, коли частка українського експорту до Польщі становила 11% від загального обсягу постачання.
- У 2023 році у зв'язку з блокуванням РФ морських шляхів експорт до Польщі міг зрости на 13-14% - з 373 млн доларів до 425 млн доларів, - наводить цифри Орищак. - Це означає, що і збитки для економіки України від зниження автомобільного вантажного трафіку до Польщі можуть бути не 250 млн доларів за три тижні, а близько 318 млн доларів.
Це також не кінцеві цифри втрат, продовжує експерт. Судячи з глухого кута в переговорному процесі, зняття блокувань українсько-польського кордону може відбутися не раніше середини грудня, коли в Польщі буде сформовано новий уряд. Тому якщо обсяг економічних втрат для України залишиться на рівні 80-100 млн доларів щотижня, то наступні три тижні українська економіка може втратити ще близько 300 млн доларів. Якщо блокування кордону триватиме два і більше місяців, сума збитків може досягти астрономічних значень і наблизитися до мільярдної позначки.
Нестача імпорту: зростання цін та дефіцит
Україна сьогодні критично залежить від імпорту, особливо споживчого, каже аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Нині у нашому споживанні імпортні товари становлять близько 70%.
– Внаслідок блокування українсько-польського кордону вартість логістики подорожчала у кілька разів, почалися проблеми з постачанням, – каже експерт. – Очікується дефіцит деяких видів товарів – насамперед швидкопсувних, а також чутливих до підвищення вартості логістики. Причому це може бути все що завгодно – від кормів для тварин до медпрепаратів. Вже зараз відчувається вплив на паливний ринок, оскільки саме з Польщі йшов основний потік палива, зокрема дизельного. Залізниця зайнята великою військовою логістикою, а паливо йде автотранспортом.
За даними директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, блокування польського кордону вже призвело до подорожчання та дефіциту палива, адже саме автотранспортом в Україну надходило 30% імпорту, що становить чверть ринку скрапленого газу. А ціна доставки палива зросла з 50 грн/км до 120 грн.
– Пересічні українці відчують економічні збитки транспортної галузі України через зростання вартості послуг доставки імпортних товарів, – каже Максим Орищак. – Місцева продукція, насамперед продовольчі товари, подорожчає менше, оскільки транспортна складова тут невелика. А от усе, що завозиться з-за кордону, обов'язково вбере цінову надбавку через простої на українсько-польському кордоні.
Варіанти рішення: шукати обхідні шляхи чи домовлятися?
Експерти пояснюють: поляки блокують автоперевезення, щоб чинити тиск на Україну та домогтися скасування «транспортного безвізу», який надали нашій країні.
– Якщо раніше українські перевізники працювали в рамках дозволів, які видавалися поляками, то після того як Єврокомісія дала «добро» на безвіз, вони не повинні отримувати дозвіл поляків, – пояснив Олексій Кущ. – Поступово наші перевізники почали брати не лише контракти, пов'язані з Україною, а й суто внутрішньоєвропейські контракти, потіснивши польських колег.
Деякі експерти вважають, що у справі автомобільних перевезень ми можемо обійтися без поляків – мовляв, є ще кордони з іншими країнами. І поляки ще пошкодують про свій «демарш».
«Приїхала перша фура із польського порту Гданська – але вже через Угорщину. Замість звичайних трьох діб, як це було раніше з Польщі, водій їхав шість діб, – написав 28 листопада на своїй сторінці у соцмережі бізнесмен Олексій Давиденко. - Але, по-перше, він їхав, а не стояв заблокований. По-друге, продукція, на яку чекають, такі приїхала в Україну. По-третє, він встигне щось завантажити на експорт і потім знову привезти в Україну. Цього тижня, вперше з початку війни, ми забронювали місця на кораблях, які припливуть не до польського Ґданська, а до румунського Констанца. Це означає, що протягом грудня авіавантажи будуть їхати в обхід польських аеропортів, що всі фури з Польщі ми вже зараз направляємо на кордони інших країн, що з січня взагалі вся морська та авіалогістика будуватиметься в обхід Польщі. Ми маленька компанія, на місяць привозимо лише 10 фур та контейнерів з-за кордону. Але я точно не даватиму полякам заробляти на мені гроші».
На думку Давиденка, якщо цим шляхом підуть тисячі інших українських підприємців, це і стане симетричною відповіддю на блокування наших водіїв та наших вантажів.
Водночас економісти до таких закликів ставляться обережно і вважають, що це могло бути лише тимчасовим вирішенням проблеми. По-перше, пояснює Олексій Кущ, якщо їхати в обхід Польщі, територією України доведеться добиратися через Карпати, що означає подорожчання логістики щонайменше на третину. По-друге, якщо українські перевізники просто перенесуть свою активність до іншої країни, їх заблокують і там. Польські протести вже знову підтримали словаки, можна прогнозувати, що їх із задоволенням підтримає Угорщина.
- Тому питання не в тому, щоб їхати в обхід, а в тому, щоби врегулювати конфлікт, - зазначив експерт. – Погодитися на відміну «безвізу» Україна не може, нам це категорично не підходить. На мою думку, найкращий вихід – це підписання меморандуму про те, що перевізники сусідніх країн знімають свою блокаду, а наші зобов'язуються не втручаються у внутрішні перевезення Європи.
Максим Орищак погоджується: варіантів вирішення проблеми небагато. Добре, що справа зрушила з мертвої точки, але треба продовжувати шукати компроміси з польською стороною і, наразі це можливо, паралельно домовлятися про обхідні маршрути із сусідніми країнами. При цьому обов'язково необхідно зважати на інтереси місцевих перевізників, щоб до протестів не приєдналися водії з інших країн.