Існування гігантських місяців у двох екзопланет поставили під сумнів

Комп'ютерний аналіз даних астрономічних спостережень не підтвердив існування двох супутників планет, розташованих поза Сонячної системи. Дослідження опубліковано у Nature Astronomy.

Німецькі астрономи з Інституту дослідження Сонячної системи Товариства Макса Планка та Обсерваторії Зонненберга поставили під сумнів повідомлення про відкриття перших двох супутників у екзопланет. Комп'ютерний алгоритм Pandora, розроблений для пошуку місяців за межами Сонячної системи, не знайшов ознак гігантських супутників у планет Kepler-1625b та Kepler-1708b.

У 2017 році астрономи з Колумбійського університету в Нью-Йорку повідомили про переконливі докази існування на орбіті газового гіганта Kepler-1625b гігантської екзолуни розміром із Нептун. То справді був перший супутник, знайдений поза Сонячної системи. 

Дослідники вивчили дані космічного телескопа "Кеплер", який спостерігав за зміною світла сотні тисяч зірок у пошуках події транзиту - часткового затемнення планетою зірки. Для зірки Kepler-1625 дані спостереження вказували на рух двох пов'язаних об'єктів планети розміром з Юпітер і супутника, що обертається навколо неї.

Протягом п'яти років різні групи дослідників підтверджували, то ставили під сумнів відкриття. Спочатку екзолун зник після очищення даних «Кеплера» від системного шуму. Пізніше дані «Хаббла» знову вказали існування супутника. У 2022 році у першого кандидата на екзосупутник з'явилася компанія: місяць розміром більше Землі знайшли у газового гіганта Kepler-1708b.

Німецькі вчені використовували алгоритм Pandora, який аналізує криві зміни блиску зірок під час транзиту екзопланет у пошуку ознак екзолуни. Моделювання показує, що сценарії без великих супутників краще пояснюють дані спостережень за екзопланетами Kepler-1625b і Kepler-1708b. 

Нам хотілося б підтвердити відкриття екзолун навколо Kepler-1625b і Kepler-1708b. Але, на жаль, наш аналіз показує протилежне.

Рене Хеллер, співавтор роботи з Інституту дослідження Сонячної системи