Лідер Білорусі Олександр Лукашенко на початку грудня відвідав Китай. Цей візит став другим за 2023 рік. І важливо, що відбувся він трохи більше, ніж через місяць після того, як Білорусь не покликали на саміт китайської ініціативи "Пояс та шлях".
Попри доволі міцні стосунки між Мінськом та Пекіном, причиною цього могло стати, зокрема, розташування тактичної ядерної зброї РФ на території Білорусі та створення "міграційної кризи" (шляхом перекидання "вагнерівців" на кордон з Польщею). Ці дві події викликали обурення Китаю, адже, по-перше, він декларує, що у світі має відбутися повне ядерне роззброєння. По-друге, такі речі могли зашкодити "Поясу і шляху".
Головне, що завжди цікавило Китай у Білорусі - це те, що вона знаходиться на межі з ЄС. Через Білорусь проходить північний шлях (транспортний маршрут через Казахстан РФ та Білорусь до ЄС) - найбільший та найпотужніший з транспортних коридорів. Також Китай влаштовує бажання Лукашенка створювати гарні умови для китайського бізнесу. Зрештою, для Китаю було цікаво співпрацювати з Лукашенком, бо це стабільний режим…
Саме тому, згадуючи березневу зустріч Лукашенка з Сі, можна зауважити, як Лукашенка приймали з усіма салютами, а рівень стратегічного партнерства між країнами тоді підняли до всебічного. Такий статус, до речі, мають лише Білорусь та Пакистан. І такі речі свідчать про те, що країни практично у всіх сферах своєю взаємодією мають порозуміння. Це вища форма відносин у порівнянні з іншими країнами.
По мірі того, як у Лукашенка псувалися відносини з Заходом, він ще більше дорожив відносинами з КНР
Ще один момент – особиста зацікавленість Лукашенка. Для нього вкрай важливо мати в друзях та партнерах Китай та Сі Цзіньпіня, який своїми діями буде показувати зацікавленість у Білорусі як незалежній державі. Річ у тім, що березневий візит відбувався в період надзвичайно великого тиску на Лукашенка з боку Путіна: аби лідер Білорусі увів війська в Україну. З моєї точки зору, цей тиск - вступити у війну з Україною на боці РФ - був зупинений саме Китаєм. Адже, повторюсь, Китаю важливо, аби логістичний шлях до Європи залишався спокійним. Тобто, Китай слугує для Лукашенка гарантом, що він не буде повністю поглинутий РФ та Путіним.
Крім того, Китай - це можливість вийти з міжнародної ізоляції. Лукашенко зараз зокрема дуже активно працює, аби долучитися до усіх можливих структур, які функціонують в азійському регіоні та в яких, головним чином, заправляє Китай.
По мірі того, як у Лукашенка псувалися відносини з Заходом, він ще більше дорожив відносинами з КНР. Йому потрібно диверсифікувати торгівлю, отримати кошти та кредити від Китаю. Тому під час останнього візиту обговорювалися питання економічної співпраці, "Поясу та шляху". Також не виключено, що коли обговорювали розвиток заводів та спільного виробництва, Лукашенку могли пропонувати якісь елементи, які допомагали російській армії.
Наталія Бутирська, експерт з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики