Угорська громада Закарпаття підтримала закон про нацменшини і закликала Орбана та ЄС почати переговори про вступ України

Як відомо, Угорщина послідовно заявляла, що блокуватиме початок переговорів про вступ України до ЄС. Одним з приводів Будапешт називав норми українського законодавства, які начебто порушують права угорської меншини на Закарпатті. Зокрема, радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.

В Офісі президента відповіли, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини.  Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».

Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин. Зокрема, рекомендації стосувались переведення системи освіти на українську мову й продовження перехідного періоду, проведення заходів мовами меншини, видання книг, офіційних написів і назв, використання мов нацменшин в органах влади, а також права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України», які врахували деякі рекомендації Венеційської комісії. Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їх компактного проживання.

8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Однак для ухвалення переговірної рамки Київ мав провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Перед тим Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі чотири з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.

8 грудня Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому альтернативний законопроєкт про національні меншини, який враховує оцінки Ради Європи щодо прав нацменшин в окремих сферах та доопрацьований і погоджений усіма парламентськими фракціями. За відповідний законопроєкт №10288-1 проголосували 317 народних депутатів. Його прийняття було вимогою Єврокомісії, щоб розпочати переговори про вступ до ЄС.

Фото пресслужби Верховної Ради