Упереджене ставлення до російськомовного - це нормально? Письменник розповів про реакцію в Україні

В Україні не вважають людей, які говорять російською мовою, дурнями. Однак їх можуть сприймати як загрозу на різних рівнях. Неконструктивні представники є з обох боків, як російськомовних, так і україномовних.

Таку думку "Телеграфу" висловив письменник, перекладач та один із творців YouTube-каналу "Твоя підпільна гуманітарка" Остап Українець. Він зазначив, що бувають люди принципово російськомовні, бувають ситуативно-російськомовні.

"На моєму досвіді на російськомовних людей рідко дивляться саме як на дурників. Однак є фактор сприйняття російськомовних як загрози на дуже різних рівнях. Це може бути як персональний тригер — абсолютно зрозумілий. Сьогодні це річ, на яку треба зважати ледь не в першу чергу. Бувають люди принципово російськомовні, бувають — ситуативно російськомовні. В першу чергу, коли ми чуємо російську мову від незнайомої людини, ми поняття не маємо про її ширший контекст, аби робити на підставі цього якісь висновки", — сказав він.

Українець наголосив, що є момент сприйняття російськомовних як елементу моральної паніки, як містичних неоформлених людей, які прибувають у наші більш україномовні середовища та простори, та русифікують їх. Проте проблеми необхідно ідентифікувати та опрацьовувати.

"Є також кейс з російськомовними, які переїжджають в ці легендарні україномовні міста. Очевидно, розповідь про вимушених переселенців. Навіть якщо припустити, що така історія органічно сформувалася в Україні, — її розганяє в першу чергу Росія і функціонує ця історія в першу чергу в інтересах Росії. Однак ці громадяни нікуди не дінуться. Вони продовжать бути громадянами України. Якщо ми сформулюємо це таким чином, що російська є тригерним фактором, а російське обмеження бажаним і зрозумілим — то це окей. А якщо ми будемо казати, що частиною норми є не сприймати російську і вимагати української — це трошки інше питання", — додав співрозмовник видання.

В іншому випадку, як зазначає Остап Українець, не йдеться ні про які "парасолькові судження" про людей, які говорять російською. Суспільство знає, що вони є. Сьогодні є люди, які повністю користуються російською. Однак, слід розуміти, де тригер вимагає боротися з реальністю.

"Українська має бути нормою. Українська має бути першою мовою в усіх комунікативних ситуаціях, де між собою взаємодіють незнайомі люди, а це будь-який момент у сфері обслуговування. От це конструктивна мета, до якої можна прагнути. Вимагати, щоб не було російськомовних, чи створювати різні образи для тих, хто послуговується російською в цілому — це те, що дуже часто відбувається. Коли ми кажемо, що є люди, які принципово не переходять на українську, то стереотип, як правило, розповсюджує цю ознаку на всіх, хто послугується російською загалом. Що неправильно і неправда. Варто критично підходити до тих проблем і шукати, які рішення можуть подолати їх, а не допомогти нам викинути фрустрацію. Це є правильна стратегія", — наголосив письменник.

Ця стратегія працює, коли її дотримуються усі сторони. Проте насправді неконструктивні представники є з обох боків. Як серед російськомовних є люди, які принципово відмовляються визнавати існування українців, так само серед україномовних є люди, які відмовляються приймати, що людина може в побуті розмовляти українською мовою, при цьому дотримуватись мовного законодавства, і бути абсолютно проукраїнською людиною.

"Коли 60-річна людина, яка раніше не потребувала знання української, раптом каже, що їй складно вивчити цю мову зараз, то проблема в тому, що попередні десятиліття ця людина могла собі дозволити не знати української. Те, що в неї зараз будуть проблеми з тим, щоб її нормально опанувати, це очікувано. Це наслідок проблеми, а не сама проблема. І поки ми плутаємо проблеми й наслідки, що виникають у них, доти у нас дуже багато неконструктивних рухів в обговоренні мовного питання в цілому", — підсумував Українець.

Повний текст читайте у матеріалі на сайті "Телеграф": "Російськомовними дурнями не вважають, але сприймають як загрозу": Остап Українець про шароварщину та мовний закон.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Чорноморську на Одещині стався мовний скандал в одному з магазинів. Продавець принципово відмовилася обслуговувати клієнтку українською, кажучи, що в місті всі говорять російською.