Як передає Укрінформ, про це свідчать результати всеукраїнського опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) упродовж 29 листопада – 9 грудня 2023 року.
За даними соціологів, у період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок: з 10% у травні до 14% у жовтні і до 19% у грудні. Разом з цим є тенденція до зниження частки тих, хто виступає проти територіальних поступок (з 84% у травні до 80% у жовтні і до 74% у грудні), хоча станом на зараз усе одно виразна більшість українців вважають, що Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, зазначають у КМІС.
Як зауважують соціологи, якщо між травнем і жовтнем 2023 року приріст частки тих, хто готовий до територіальних поступок, був переважно за рахунок півдня і сходу, то приріст між жовтнем і груднем – за рахунок заходу і центру. Так, на заході зростання частки таких респондентів становить з 9% у жовтні до 20%, у центрі – з 10% до 15%. На півдні та сході зміни в частці тих, хто готовий до поступок, значно менш помітні, хоча також є негативні тенденції (щодо зниження частки тих, хто проти жодних поступок).
"Разом з цим, у всіх регіонах виразна більшість респондентів (від, відповідно, 68% і 69% на півдні та сході до 76 і 79% на заході і в центрі) усе одно виступають проти територіальних поступок Росії", – констатують у КМІС.
Там додали: якщо аналізувати у розрізі регіону проживання станом на момент проведення інтерв’ю (тобто на грудень 2023 року), то простежуються подібні тенденції. Навіть серед мешканців півдня і сходу, які найближчі до зони бойових дій, 67% виступають проти жодних територіальних поступок (водночас готові до поступок 22% тих, хто проживає на півдні і 25% тих, хто проживає на сході). Ситуація серед мешканців заходу і центру лише трохи відрізняється в бік нижчої готовності до територіальних поступок.
За даними опитування, респонденти, які підтримують територіальні поступки, більш песимістичні у своїх поглядах – серед них 22% вважають, що Росія занадто сильна, і навіть належна допомога Заходу не допоможе. Утім, більшість (71%) тих, хто готовий до територіальних поступок, вірять, що за належної підтримки Заходу Україна зможе досягти успіхів.
Серед же тих, хто проти територіальних поступок, 93% упевнені в успіху за належної підтримки Заходу.
Натомість респонденти мають протилежні погляди на стратегію дій у разі суттєвого зниження підтримки Заходу. Серед опитаних, які готові до територіальних поступок, 69% вважали б за доцільне припинити бойові дії з серйозними гарантіями безпеки (28% виступають за продовження бойових дій). Водночас серед респондентів, які проти жодних територіальних поступок, навіть за умови суттєвого обмеження допомоги 70% виступають за продовження бойових дій (а за їх припинення – 22%).
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус" методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1031 респондента, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,5% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.