Суд відхилив позов компанії Ukrainian Film Distribution проти видання «Лівий берег»

Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову кінодистриб’юторської компанії Ukrainian Film Distribution (UFD) проти видання «Лівий берег» (LB.ua) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Про відповідне судове рішення «Детектору медіа» повідомила редакція LB.ua. 

У вересні видання відмовилося зняти матеріал «Як (не)відокремити український ринок від впливу російського кінобізнесу», в якому припускається, що компанія UFD могла купити ліцензійні права на показ фільму «Джон Уік 4» через російського посередника. Після цього компанія подала проти медіа судовий позов. 

У рішенні суду за 7 грудня 2023 року йдеться про те, що формулювання журналістки «І є підстави вважати, що ця компанія — український посередник російського дистриб’ютора» є суб’єктивною оцінкою авторки та не може тлумачитися як така, що містить фактичні дані, з огляду на вживання словосполучення «є підстави вважати».

Суд також вважає, що речення «Тобто права на показ в Україні цього фільму UFD не купила безпосередньо у виробника, а отримала від російської компанії» вирване з контексту статті, яка містить низку фактів, «на підставі яких автор і здійснює оціночне судження/виснуває про те, що Товариство отримало права на показ фільму не безпосередньо у виробника, а від російської компанії».

«Саме на позивачеві лежить тягар доказування стосовно обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог. Так, позивач не спростовує ті відомості, які містяться у статті, що і стали підставою для висновку про те, що Товариство отримало права на показ фільму не безпосередньо у виробника, а від російської компанії», — йдеться в тексті судового рішення. 

Згідно з висновками суду, UFD надала низку договорів, однак ці документи не підтвердили того, що права на показ фільму не передала причетна до РФ компанія: «Подані суду правочини містять низку прихованої інформації, у тому числі, територію прокату фільму. Тобто неможливо однозначно встановити, що права на прокат фільму не було надано "Лаєнс Гейт Інтренешщенл Лімітед" і на територію Російської Федерації».

Окрім цього, Господарський суд Києва також звернув увагу на те, що ліцензійна угода від 21 листопада 2022 року укладена Ukrainian Film Distribution і Pasatiempo Pictures,Inc. викладена англійською та російською мовами.

«Позивач не пояснив обрання російської мови для ліцензійної угоди, що укладена у м. Києві після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації юридичною особою України та компанією, що знаходиться у Великобританії», — говориться в тексті. 

Власник компанії Ukrainian Film Distribution Андрій Дяченко у коментарі «Детектору медіа» повідомив, що рішення суду наразі не набуло чинності, тому UFD «має твердий намір» подати апеляційну скаргу.

«Звертаючись до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, ми вважали, що перед нами стоїть не складна задача. Не потрібно докладати титанічних зусиль щоб довести, що ти не придбав права на показ в Україні фільму «Джон Уік 4» у російської компанії, коли ти придбав картину у американської компанії, яка належить відомому бізнесмену Андре Буасьє. (...)

У суду не повинно викликати жодних сумнівів у тому, що ми придбали права не в російської компанії, якщо ми надаємо контракт, за яким ми отримали права на фільм. Однак суд вміє по-своєму читати контракти, і дивним чином їх тлумачити. На думку суду, той факт, що контракт складений англійською та російською мовами свідчить, що американська компанія Pasatiempo Pictures,Inc., яка належить відомому бізнесмену і громадянину Швейцарії Андре Буасьє, є російською», — сказав він.  

На думку Дяченка, суддя І.Д. Курдельчук «доходить абсолютно безглуздих висновків». Він також стверджує, що у судовому рішенні написали те, чого не було в судовому засіданні.  

«Наша позиція є незмінною — права на фільм «Джон Уік 4» ми придбали у поважних західних компаній, а не у російської компанії. Всі намагання побачити російський слід у даній угоді є брудною інформаційною компанією і не має нічого спільного зі реальністю», — прокоментував власник компанії UFD.

За словами власника компанії Андрія Дяченка, UFD придбав стрічку саме в американського дистриб’ютора Pasatiempo Pictures,Inc./Revolutionary Releasing LLC. Він також зауважив, що ще в 2015 року компанія уклала першу угоду в обхід Росії, хоч такий договір коштував «приблизно на 20% дорожче ринкової вартості контенту».

У своєму матеріалі Ксенія Білаш наводить дані з відкритих реєстрів про колишніх власників UFD з РФ, зокрема російського продюсера німецького походження Міхаеля Шліхта, який ще володів частиною компанії станом на 23 лютого минулого року. Вона зазначає, що інша компанія Шліхта Monumental Pictures (пізніше Monumental Partners) відома продюсуванням російських фільмів, як-от «Сталинград» або «Батальонъ», а також посилається на інформацію з офіційного сайту цієї компанії, на якому йдеться про те, що станом на 2018 рік один з її підрозділів закуповував права на прокат фільмів на території України для UFD.

За словами журналістки, в матеріалі вона навела факти, які дають підстави замислитися про ймовірність купівлі фільмів через Росію. Водночас, вона сказала, представники UFD не спростували ці дані та недостатньо аргументували, чому видання має зняти статтю. 

Фото: Unsplash