Фізики створили гігантські молекули, що нагадують трилобітів
Фізики створили гігантські молекули, що нагадують трилобітів

Фізики створили гігантські молекули, що нагадують трилобітів

Дослідники вперше безпосередньо спостерігали дивну молекулу трилобіту Рідберга.

Німецькі фізики з Університету Кайзерслаутерн-Ландау вперше створила чисті молекули трилобіту Рідберга. Незвичайні структури відрізняються найбільшим електричним дипольним моментом серед усіх відомих молекул і зовні нагадують скам'янілості трилобітів. Відкриття дозволило вченим по-новому подивитись квантову активність електронів, що вони розсіюються поблизу атомів.

Для свого експерименту фізики використовували хмару атомів рубідії, охолоджену в надвисокому вакуумі приблизно до 100 мкК - це приблизно на 0,0001 градуса вище за абсолютний нуль. За допомогою лазерів вчені перевели деякі з цих атомів у рідбергівський стан.

У цьому процесі зовнішній електрон у кожному разі виводиться на далекі орбіти навколо атомного тіла. Радіус орбіти електрона може становити більше 1 мкм, що робить електронну хмару більше ніж невелика бактерія.

Хервіг Отт , співавтор дослідження

Якщо всередині цього гігантського "бульбашки" знаходиться інший атом, який знаходиться в основному (незбудженому) стані, утворюється молекула. При цьому між атомами виникає ні на що несхожий хімічний зв'язок. Якщо у звичайних молекулах бувають ковалентні, іонні, металеві чи диполярні зв'язки, то всередині трилобіту «клеєм» служить квантово-механічне розсіювання рідбергівського електрона.

Уявіть електрон, який швидко обертається навколо ядра. При кожній подорожі він стикається з атомом, який перебуває в основному стані. На відміну від нашої інтуїції квантова механіка вчить нас, що ці зіткнення призводять до ефективного тяжіння між електроном і атомом.

Макс Альтон , співавтор дослідження

pm_127_studie_trilobiten_molekule_ott_web_fossil_trilobite-1024x768.jpg (142 KB)

Форма молекули (ліворуч) нагадує викопний трилобіт (праворуч). Фото : AG Ott, RPTU

Властивості цих молекул дивовижні: через хвильову природу електрона численні зіткнення призводять до інтерференційної картини, схожої на трилобіти. Більше того, довжина зв'язку молекули дорівнює довжині орбіти електрона набагато більше, ніж у будь-якої іншої двоатомної молекули. А оскільки збуджений електрон сильно притягується другим атомом, постійний електричний дипольний момент надзвичайно великий: понад 1700 дебаїв.

Вчені використали спектроскопію для виявлення та вивчення цих дивних молекул. Результати експерименту допомагають зрозуміти фундаментальні механізми зв'язку між атомами в основному стані та рідбергівськими атомами, які останнім часом стали багатообіцяючою платформою для квантових обчислень.

Джерело матеріала
loader
loader