Поправка для Трампа. Що означає рішення суду в Колорадо не дозволити йому балотуватися та як це вплине на Україну
Поправка для Трампа. Що означає рішення суду в Колорадо не дозволити йому балотуватися та як це вплине на Україну

Поправка для Трампа. Що означає рішення суду в Колорадо не дозволити йому балотуватися та як це вплине на Україну

Суд у штаті Колорадо ухвалив заборону Трампу висуватися на праймериз Республіканської у цьому штаті, пославшись на поправку, яку майже не використовували 150 років.

Дональду Трампу заборонили висувати свою кандидатуру на посаду президента США у штаті Колорадо — таке рішення 20 грудня ухвалив Верховний суд штату. Рішення призупинене до 4 січня наступного року, аби адвокати Трампа встигли подати апеляцію, а Верховний Суд США встиг розглянути її та винести своє рішення до 5 січня: цього дня у штаті Колорадо завершується реєстрація кандидатів для участі в партійних праймериз. Пояснюємо, чим може обернутися це «безпрецедентне», як його вже назвали в CNN, рішення та які матиме наслідки — і для США, і для України.

Чи справді рішення безпрецедентне

Верховний суд штату Колорадо заборонив Дональду Трампу брати участь у праймериз 5 березня, де буде визначено кандидата від Республіканської партії США на майбутніх президентських виборах, що заплановані 5 листопада 2024 року.

За всю історію США лише декілька разів була використана 14 поправка до Конституції, на яку послався Верховний суд Колорадо у своєму рішенні, і жодного разу вона не застосовувалася до кандидатів у президенти.

14 поправка була прийнята у 1868 році після Громадянської війни — і стосується вона права на громадянство США всім, хто народився на території держави або був натуралізований, а також гарантує усім громадянам США рівні права, зокрема право обирати та бути обраним. Вона гарантує всім американцям, незалежно від статі чи кольору шкіри, рівні права, свободи та правовий захист. А в третьому розділі поправки є перелік посадових осіб, які не можуть бути обрані, якщо раніше давали присягу підтримувати Конституцію, а потім брали участь у заколоті проти США:

«Ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, вибірником Президента або Віцепрезидента, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді Сполучених Штатів або в будь-якому штаті, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець Сполучених Штатів, член законодавчих органів котрогось штату чи виконавчий або судовий урядовець штату в тому, що підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти цієї Конституції і надасть допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати такі обмеження прав двома третинами голосів у кожній палаті».

Цей розділ на час його прийняття фактично забороняв обиратися тим, хто вже присягав на вірність США, а потім порушив присягу та брав участь у заколоті чи повстанні. Йшлося тоді про посадовців, які були політичними діячами США, але підтримали створення Конфедеративних штатів Америки, що призвело до Громадянської війни.Приміром, «дискваліфікацію» згідно з цією поправкою застосували до Джефферсона Девіса. Він був сенатором до початку війни, потім — першим і єдиним президентом Конфедерації, а після війни знову хотів повернутися до сенату США, однак якраз через третій розділ 14-ї поправки не отримав посаду. До речі, і Девіс, і генерал армії конфедератів Роберт Лі були поновлені у своїх правах — посмертно, у XX сторіччі. Та ще за життя тих, хто воював на боці Півдня, було прийнято низку законів про амністію, помилування тощо, аби зберегти єдність країни, і тому навіть наприкінці ХІХ століття цей пункт поправки майже не застосовувався.

З тих часів і до 2021 року «дискваліфікацію» громадянина США за цим пунктом застосували проти члена Соціалістичної партії Америки Віктора Луітпольда Бергера, який був засуджений за шпигунство та протидію вступу США в Першу світову війну. Але потім вирок скасували, і він тричі був обраний до Палати представників.

І лише у 2021 році, після штурму Капітолія, поправка знову стала актуальною. Після штурму, який відбувся 6 січня, тодішня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі звернулася до них із проханням розглянути застосування цієї поправки до дій Дональда Трампа. До рішення Верховного суду штату Колорадо в американських юридичних колах тривали дебати, чи можна кваліфікувати заклики Трампа до своїх прихильників як заклик до заколоту чи повстання. Згоди на цей час американські правники не дійшли. Наразі є лише єдине рішення суду, яке визнало події 6 січня такими, що підпадають під дію цієї поправки: у вересні цього року суддя штату Нью-Мексико довічно заборонив обіймати будь-які державні посади комісару округу Отеро Куї Гріффіну, який підбурював натовп до захоплення будівлі Капітолія. Суд виніс це рішення, посилаючись саме на 14 поправку — і це було перше таке рішення з 1865 року.

Чи причетний Трамп до «повстання»?

Рішення Верховного суду Колорадо, так само як і раніше суду Нью-Мексико, фактично визнає, що штурм Капітолія був спробою повстання та заколоту. Тоді прихильники Трампа, незадоволені результатами президентських виборів, увірвалися до будівлі Конгресу США, щоб завадити затвердженню підсумків голосування. В результаті була пошкоджена будівля та п’ятеро людей загинули, включаючи поліціянта.

Дональд Трамп став першим президентом, якому двічі було оголошено імпічмент, а також висунуто 91 кримінальне звинувачення в рамках чотирьох кримінальних справ (включно зі справою щодо намагань скасувати результати виборів у 2020 році). Тепер він ще й перший в історії США потенційний кандидат у президенти, проти якого застосували 14-ту поправку до основного закону країни, яка забороняє обіймати державні посади тим, хто брав участь у заколоті, пише The Washington Post.

Аргументи противників рішення такі: одна справа — це вриватися в будівлю самому та закликати інших людей до цього (як робив комісар Гріффін), а інша — проголосити марш прихильників «за чесні вибори» та поїхати після цього подалі від Капітолія. Адвокати Трампа й деякі американські юристи вважають, що такі вислови захищає інша поправка — про свободу висловлювання. По-друге, в інших штатах було подано понад тридцять позовів проти Трампа, саме з посиланням на 14 поправку, порахувала «Європейська правда» — і в сімох випадках суди їх відхилили. Ще 12 відкликали самі позивачі, а 15 — перебувають на розгляді.

Та головним все одно буде рішення Верховного Суду, де республіканців, зокрема призначених самим Трампом, шестеро — проти трьох демократів. І який уже прийняв щонайменше одне рішення стосовно його дій у січні 2020 року, яке можна вважати перемогою Трампа.

Які наслідки може мати це судове рішення та чи може воно допомогти Трампу

Попри кількісну перевагу республіканців у Верховному Суді, його рішення складно передбачити, розповів доктор політичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Олещук на своїй сторінці у Facebook:

«Яке рішення буде там — неясно. Серед суддів, які будуть ухвалювати рішення, переважають республіканці, однак лише частина з них була призначена самим Трампом і може розглядатися як повністю до нього лояльна. Інші були призначені ще Джорджем Бушем-молодшим. Як ці “старі консерватори” ставляться до Трампа? Побачимо».

Водночас якщо Трамп і залишиться у списку кандидатів на праймериз та виграє висування від Республіканської партії, він може бути виключений із майбутніх загальних виборів пізніше. Це може статися у випадку, якщо Верховний Суд США ухвалить відповідне рішення після апеляційного розгляду та підтримає рішення суддів Колорадо щодо 14-ї поправки.

Рішення суду в Колорадо також може вплинути на політичну кар’єру Дональда Трампа та його авторитет у Сполучених Штатах. Зокрема, це може зіграти йому на руку.

«Для Трампа це може бути прекрасним політтехнологічним інструментом мобілізації власних виборців. Якщо ми візьмемо за основу політичну риторику Трампа, то його протистояння проти так званої “дипстейт” (“глибинна держава”, тобто якась група необраних державних службовців, яка впливає на політику Америки без участі обраних керівників. По своїй суті це чергова теорія змови — “ДМ”) найкращим чином ілюструється за допомогою цих судових процесів. Таким чином послідовні трампісти цими позовами одержують, з їхньої точки зору, максимально наукове підтвердження того, що “дипстейт” бореться з Трампом, і навпаки — Трамп бореться з “дипстейтом”. Це нібито єдина надія американців на перемогу над усіма так званими змовниками чи іншими таємними структурами, які насправді буцімто керують США», — сказав Петро Олещук «Детектору медіа».

«Якщо, наприклад, ці судові процеси будуть затягуватися або не приводити до якихось конкретних результатів, то це буде певний політтехнологічний допінг для його кампанії. Ми пам’ятаємо, скільки відповідних судових процесів проти Трампа вже було, і навіть були окремі рішення суддів, яких Трамп визнавав відповідальними за певні дії. І це лише підвищувало його рейтинг. Це дозволяє постійно підтримувати його імідж борця проти системи».

Голова «Інституту американістики», аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов говорить, що Трамп може обернути ситуацію на свою користь тільки в тому випадку, якщо його підтримає Верховний Суд.

«На праймериз змагаються за голоси делегатів на національній конвенції — це зібрання партій, де відбувається офіційне висунення кандидата в президенти. Так от зараз республіканському кандидату треба набрати 1235 цих голосів делегатів. Вони розподіляються по штатах рівномірно до кількості населення. Якщо ми говоримо про те, що Трамп може отримати аналогічне рішення в 30 штатах, то це суттєво буде впливати на його технічну можливість обратися. Тому що він просто може не дорахуватися голосів делегатів і не стати кандидатом у президенти від Республіканської партії».

Рішення суду штату Колорадо може бути прецедентом для ухвалення відповідних рішень і в інших штатах, каже докторка історичних наук, професорка історичного факультету КНУ імені Шевченка Наталія Городня.

«У разі, якщо вони дійдуть тих самих висновків, Дональду Трампу буде важко отримати номінацію кандидата в президенти від Республіканської партії. Проте Верховний суд Колорадо відклав реалізацію свого рішення до 4 січня 2024 року. Це надає можливість Дональду Трампу подати апеляцію до Верховного Суду США. Доки триватиме розгляд цієї апеляції, його ім’я може бути внесеним до виборчого бюлетеня штату Колорадо».

Що це рішення означає для американських виборців

Наразі Трамп проводить передвиборчу кампанію, націлюючись на висування своєї кандидатури на вибори президента США у 2024 році. Його популярність усередині Республіканської партії робить його фаворитом у боротьбі за отримання номінації на посаду президента. І рішення Верховного суду може вирішити не лише його долю.

«На думку американських фахівців із конституційного права, яким би не було рішення Верховного Суду, це може мати серйозні наслідки для реалізації принципів американської демократії, — говорить докторка політичних наук Наталія Городня. — Рішення Верховного суду Колорадо може бути юридично обґрунтованим, але його застосування може бути політично небезпечним, особливо за умов глибокого політичного поділу суспільства. Воно може підірвати довіру виборців до демократичних інститутів влади, адже може перешкодити їм винести власний вердикт щодо дій Трампа. Тим більше, що він тривалий час залишається найбільш популярним претендентом від Республіканської партії, який суттєво випереджає інших потенційних кандидатів».

«Для послідовних прихильників Трампа все це — підтвердження того, що проти нього воює система. На сприйняття демократів, які вважають Трампа більш зловісною фігурою, жодні судові процеси очевидно не вплинуть, тому що в них уже є сформований погляд. Але більш цікаво, якою буде реакція на це все з боку ортодоксальних традиційних республіканців, які визначаються високим рівнем поваги до інститутів американської держави, демократії та верховенства права. А всі ці дії цілком можуть трактуватися як зазіхання на демократію та на право. Вважаю, що їхня реакція буде залежати зокрема і від рішення Верховного Суду. А саме — наскільки юридично обґрунтованими та закріпленими згідно з відповідними процедурами будуть конкретно ці обвинувачення. Та важко сказати, скільки таких людей є і наскільки впливовими та значними вони виявляться для кінцевого результату на виборах», — говорить Петро Олещук.

У випадку, якщо рішення буде прийняте не на користь Трампа, це суттєво збільшить шанси демократів, говорить Городня:

«Можна прогнозувати, що апеляція Трампа буде розглянута Верховним Судом США. Це третя незалежна гілка американської влади, яка розглядає будь-яку справу, незалежно від політичних міркувань. Верховний Суд США вирішить, чи можна оцінювати дії Трампа як залучення у “заколот” і чи може 14-та поправка до Конституції бути застосованою до кандидата у президенти. Якщо Верховний Суд США дискваліфікує Трампа від участі у президентській виборчій кампанії, то це матиме передусім вплив на боротьбу між іншими претендентами на номінацію кандидата у президенти від Республіканської партії. Це також може суттєво збільшити шанси на перемогу кандидата від Демократичної партії. Отже, вважаємо, що тепер слід очікувати на рішення Верховного Суду США».

За словами Владислава Фарапонова, події можуть мати кілька шляхів розвитку. Якщо Верховний Суд визнає рішення суду Колорадо правомірним і підтримає його, то інші штати будуть самостійно вирішувати, чи може Трамп бути присутнім у бюлетенях на праймериз у цих штатах. Або ж Верховний Суд може взагалі ухвалити рішення, що Трамп був причетний до заколоту та не має права балотуватися. І відповідно, не стає кандидатом в президенти.

Як усі ці юридичні дискусії можуть вплинути на Україну

У США зросла підтримка військової допомоги Україні, про що свідчать дані нового опитування Fox News. Так, 31% опитаних вважає, що Сполучені Штати мають робити більше, щоб допомогти Україні у війні з Росією, 30% мають протилежну думку та кажуть, що США повинні робити менше, а 35% вважають, що поточний рівень підтримки є правильним. З листопада кількість тих, хто вважає, що США слід робити більше, щоб допомогти Україні, зросла на 10 пунктів. Серед них є і демократи, і республіканці.

Петро Олещук говорить, що рішення Верховного суду Колорадо стосовно участі Дональда Трампа у праймериз 2024 року цілком може зруйнувати діалог республіканців і демократів або просто його заморозити, що може негативно відобразитися на питанні допомоги Україні:

«Ця чергова активізація питання (не)допуску Трампа до виборів може призвести до загострення внутрішньополітичної боротьби в США між республіканцями та демократами. Очевидно, що таким чином Трамп буде намагатися консолідувати навколо себе всіх республіканців проти демократів. У результаті такі дії можуть призвести до загострення міжпартійної боротьби. А коли постає питання про допомогу для України на наступний рік, важливо, щоб діалог між республіканцями та демократами зберігався. На цей момент лідери республіканців у Конгресі не коментують ситуацію з Трампом. Це добре. Якщо в принципі ця ситуація буде достатньо локальною, не вплине на загострення міжпартійної боротьби та не дозволить зірвати досягнення компромісів між республіканцями та демократами — то немає за що переживати».

Наталія Городня каже, що рішення суду Колорадо може не мати жодних наслідків для України, оскільки це внутрішня справа США й виборчої кампанії, яка лише розпочнеться з січня 2024 року. І на нас ще очікує багато новин із цих перегонів.

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги за темою
США Дональд Трамп вибори в США
Джерело матеріала
loader
loader