Китай виключив трьох керівників оборонних компаній з вищого політичного органу

Десятки високопоставлених кадрів опинилися в пастці масштабної “реорганізації” збройних сил, яку проводить Сі Цзіньпін.

Китай виключив трьох високопоставлених керівників військових державних підприємств з вищого політичного консультативного органу, що свідчить про посилення контролю лідера країни Сі Цзіньпіна над збройними силами. Про це пише FT.

Китайська Народна політична консультативна рада — урядова дорадча група при керівній Комуністичній партії, позбавила членства голову компанії-виробника озброєнь China North Industries Group Лю Шицюаня, голову Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації Ву Яньшеня і виконавчого директора Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації Ван Чанціна.

Цього року Сі розпочав масштабну “реорганізацію” китайської армії в той час, коли США і їхні союзники все частіше виступають проти військового тиску Пекіна на Тайвань і претензій щодо спірних територій у Південно-Китайському морі.

У жовтні Пекін офіційно відсторонив Лі Шанфу від посади міністра оборони, майже через два місяці після того, як Лі зник з поля зору громадськості. Американські чиновники вважають, що колишній глава Міноборони Китаю перебуває під слідством у справі про корупцію.

Лі став другим міністром, якого відправили у відставку цього року, після того, як Цинь Гана - колишнього главу МЗС замінив на посаді його попередник Ван І в липні. Цинь Ган перед звільненням також зникнув з поля зору громадськості.

Виключення Лю, Ву і Вана з Народної політичної консультативної ради Китаю також відбулося приблизно через півроку після зникнення кількох вищих офіцерів Ракетних військ Народно-визвольної армії Китаю, які контролюють ядерний і звичайний ракетні арсенали країни. У той час іноземні експерти і представники розвідки повідомили FT, що перестановки були частиною боротьби з корупцією і зміцненням партійної дисципліни в Комуністичній партії.

Більше ніяких подробиць про долю трьох керівників держпідприємств не було надано. Такі публічні оголошення про звільнення чиновників у Китаї в минулому передували затриманням і розслідуванням, пов'язаним з корупцією.

Багато іноземних аналітиків інтерпретують такі явища як чергову ознаку консолідації політичної влади Сі та централізації контролю над збройними силами, що є характерними рисами його керівництва протягом останнього десятиліття.

Виконавчий директор компанії Cercius Group, яка відстежує еліту китайської політики, Алекс Пайєтт сказав, що знищення корупції в системі військових закупівель має вирішальне значення не тільки для Сі, але й для боєготовності армії Китаю на тлі напруженості у відносинах із США.

Дані, зібрані Cercius Group, свідчать про те, що під час останніх “чисток” щонайменше 70 високопоставлених кадрів були усунуті зі своїх посад або зникли — або і те, й інше. Пайєтт прогнозує, що кампанія триватиме до 2024 року, з більшою увагою до ланцюгів військового постачання.

"Ми говоримо не лише про розкрадання коштів або отримання "відкатів" від пов'язаних з військовими держпідприємств, а й про зниження стандартів контролю якості, що призводить до того, що армія Китаю купує і, можливо, використовує зброю і військову техніку низької якості", - пояснив Пайєтт.

Сі також активно використовував військово-промислову базу для набору вищих партійних чиновників, що є частиною багаторічних зусиль зі зміцнення "військово-цивільного злиття" - політики використання передових технологій з приватного сектора на користь армії країни, яка швидко модернізується.

Сі, якого багато хто вважає найвпливовішим лідером Китаю з часів Мао Цзедуна, з нагоди 130-річчя з дня народження колишнього лідера країни виступив з промовою з новим попередженням щодо Тайваню.

Пекін вважає острів, де 13 січня відбудуться президентські вибори, частиною своєї території, і Сі не виключив застосування сили для встановлення над ним контролю.

Раніше повідомлялося, що китайський лідер Сі Цзіньпін закликав військових своєї країни поглибити планування бойових дій, щоб збільшити шанси на перемогу в реальній війні.

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає "виплекати сад світової Сі-вілізації". Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського "Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?".