Скандали з мобілізацією: топ-5 резонансних пропозицій
Скандали з мобілізацією: топ-5 резонансних пропозицій

Скандали з мобілізацією: топ-5 резонансних пропозицій

Оновлення порядку набору до армії спровокувало жваві дискусії і непорозуміння

У четвер, 4 січня, у Верховній Раді профільний комітет почав розглядгучного законопроєкту про мобілізацію, рерутинг і проходження служби. Згідно з планами депутатського корпусу, обговорення проєкту рішення триватиме три дні й пройде за зачиненими дверима.

Тим часом довкола оновлення мобілізаційного законодавства не вщухають гострі дискусії в соцмережах і ЗМІ. Причому як пересічні громадяни, так і експертне середовище часом пропонують своє бачення, яким же має бути підхід держави до поповнення лав ЗСУ. Це своєю чергою провокує дедалі нові суперечки та критику деяких пропозицій у публічному просторі.

"Телеграф" зібрав п'ятірку найцікавіших, незвичних і часом скандальних ідей щодо мобілізації по-новому, довкола яких розгораються чергові гарячі баталії як в Україні, так і за її межами.

"Лотерея" ексміністра Милованова

Напередодні колишній очільник Міністерства економіки чи то заради хайпу, чи то всерйоз пропонував запровадити в Україні лотерейну систему залучення військовозобов'язаних до ЗСУ.

"Більшість моїх читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації — через лотерею або жеребкування. Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народились в ці дні, мобілізуються, інші — ні. І так робити для кожної хвилі мобілізації. Я не думаю що це правильний підхід. Але…", — написав ексміністр у своєму Facebook, запустивши жваве обговорення під постом.

Посилення армії правоохоронцями

Ветеран російсько-української війни і колишній заступник командира взводу батальйону "Айдар" Євген Дикий запропонував набрати до лав ЗСУ правоохоронців. На його думку, зараз порядок в Україні нібито охороняють забагато людей. Водночас усі вони проходять фізпідготовку, медкомісію і мають хоча б базові навички володіння зброєю.

"Нам дійсно потрібно під час війни 250 тисяч поліцейських в тилу? Чи не забагато людей охороняють наш правопорядок? Я не хочу сказати, що треба їх всіх на фронт. Звичайно, правопорядок потрібний. І якби ми забрали всю поліцію на фронт, тоді завтра ми б мали проблему вийти з дому. Але, вибачте мене, 250 тисяч — це трошки таки дофіга. От я думаю, що 50 або 100 тисяч цілком можна було б забрати на фронт", — розповів Євген Дикий в інтерв'ю ТСН.

Мобілізація жінок

Ще в грудні минулого року нардеп з фракції "Слуга народу" Мар'яна Безугла закликала подумати над мобілізацією жінок. Головні аргументи парламентарки: має бути витримана рівність прав із чоловіками; чимало жінок виїхали за кордон і мають також воювати, а не шукати кохання в Європі; жінки на небойових посадах витіснять в окопи тиловиків-чоловіків; залучення жінок в ЗСУ зможе відкрити кордон для виїзду чоловіків.

"Хтось не може виїхати з країни і підлягає мобілізації, а хтось шукає вже любовний інтерес в Європі. Рівність прав!… І якщо прийдуть жінки на небойові посади, що тоді буде з тиловими, які так гарно влаштувалися вже два роки. Невже відправлять в бойові підрозділи? А як же кум, не допоможе?… Я скажу більше, при запровадженні військового обліку жінок та мобілізації на небойові посади, ми отримуємо шанс відкриття кордонів для обох статей", — йдеться у дописі нардепки в Facebook.

Також народна обраниця в контексті обговорення мобілізаційних змін пропонувала ще більш жорстко карати ухилянтів з конфіскацією майна.

Бронювання працівників із високими зарплатами

А тим часом в Офісі президента і Кабміні обговорюють розширення категорій громадян, яких може оминути мобілізація. Мова йде про чоловіків із високою "білою" зарплатою, які платять чималі податки у вигляді ПДФО. Наразі опція бронювання доступна лише працівникам підприємств, що мають статус критично важливих. Тобто пропонується запровадити принцип "Менше платиш — воюй".

Така ідея, окрім гарячих обговорень, спровокувала і шквал критики з боку експертного середовища. Так, голова ГО "Українське об’єднання "Мрія", молодший сержант ЗСУ у відставці Юрій Гудименко навів свої аргументи проти такого поділу військовозобов'язаних.

"Відкиньте цю ідею. Викиньте її нах*ін з голови. Я не для того воював, щоб втратити свою країну в бунтах і розбраті між своїми. Воювати мають всі, незалежно від розміру гаманця. Закону мають притримуватись всі, незалежно від розміру гаманця. Страждати і розділяти біль, перемагати і програвати у війні мають всі, разом і поруч. І якщо я не можу за гроші викупити своїх мертвих, то гроші нічого не варті. Варто лише життя і те, за що його віддають. Крапка", — обурився він.

Мобілізація біженців

Наприкінці грудня-2023 радник керівника ОП Михайло Подоляк підтримав ідею позбавляти ухилянтів, які ховаються за кордоном від мобілізації, допомоги чи посвідки на проживання тих країн, де вони зараз перебувають.

"Все-таки треба бути свідомим, бо виглядає дивно. Хтось тут має нести певну відповідальність за те, що відбувається в країні. А хтось там зачекає, поки ці люди все виконають. Потім приїдемо і будемо далі, як ні в чому не бувало, розбудовувати Україну. Маємо право всіх зрівняти. Вони мають бути рівними. Для досягнення цієї мети це має обговорюватись на рівні Генштабу, Міністерства оборони, інших міністерств, зокрема, закордонних справ тощо", — зазначав він в інтерв'ю 24 каналу.

При цьому Подоляк уточнював, що поки йдеться насамперед про консультації з урядами країн і це зараз виключно ідея.

Разом з тим, попри продовження цієї дискусії у публічному просторі, Німеччина та Угорщина вже офіційно відреагували на таку пропозицію. Ці країни не збираються видавати Києву ухилянтів. Водночас Естонія підтвердила, що готова за необхідності допомогти Україні в мобілізації наших співгромадян. При цьому, як стало відомо, Таллін неодноразово хотів укласти угоду з Києвом про видачу чоловіків мобілізаційного віку.

Як повідомлялось, у поданому Кабміном законопроєкті про мобілізацію передбачаєтьсярозсилання повісток через електронну пошту. Так, кожен чоловік призовного віку буде зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет призовника.

Також "Телеграф" писав, що уряд запропонував Верховній Раді замінити строкову службу базовою військовою службою. Її зможуть проходити громадяни віком від 18 до 25 років.

Теги за темою
війна Верховна Рада
Джерело матеріала
loader