Чому кутю в цей день називають "голодною": що не можна готувати на Святвечір перед Водохрещем

Другий Святий вечір ще іменують "Голодна кутя", адже їжу не можна вживати до того моменту, поки не вип'єте освячену у храмі воду. Однак, крім цього, є ще ряд речей, які заборонено робити на Голодну кутю. Які саме – дізнайтеся у матеріалі 24 Каналу.

Старовинні традиції

Трапеза на Другий Святвечір має розпочинатися із молитви, каже заступник директора Музею народної архітектури та побуту Сергій Ципишев.

Святвечірня трапеза напередодні Водохреща розпочиналася із молитви і споживання тієї води, яка освячувалася 18 січня. Обов’язковими атрибутами, які були присутні на столі, був той же ж дідух, адже його вимолочували вже після Водохреща, після 20 січня. Вимолочували діти переважно, а зібране зерно зберігали і додавали до зерна, яке йшло на посів,
– зазначає науковець.

Коли на дворі темно, родина має винести із дому дідуха й спалити його в садку, або в іншому місці. Такий ритуал відображає прощання з холодами та морозом.

Що не можна їсти

Після захожу сонця всі збиралися за святковим, проте скромним столом. Головна страва – голодна кутя (приготовлена без інгредієнтів тваринного походження), всі інші страви мають бути також пісними. Перед вечерею віряни обов'язково моляться і випивають келих води, освяченої в церкві.

Страв у цей вечір можна приготувати менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість. У деяких регіонах печуть спеціальний хліб на вечерю.

Після вечері, не потрібно забирати всі страви, дещо залишали для померлих предків. А частину віддати домашнім тваринам, вареники — собакам, а кутю — курям, щоб вони добре несли яйця.