Без ланцюга прикуті. Що відомо про українських заручників на судні у Мозамбіку
Без ланцюга прикуті. Що відомо про українських заручників на судні у Мозамбіку

Без ланцюга прикуті. Що відомо про українських заручників на судні у Мозамбіку

Борги власника утримують двох українських моряків на траулері за тисячі кілометрів від дому

Через борги та небажання власника риболовецького судна виконувати свої зобов'язання українські моряки застрягли у Східній Африці за тисячі кілометрів від дому. Вони можуть вільно пересуватися столицею Мозамбіку, але поки позбавлені можливості повернутися на Батьківщину.

У порту столиці Мозамбіку Мапуту вже кілька місяців стоїть на рейді судно Volopas. Його команда, до складу якої входять двоє українців, запросила про допомогу, розповсюдивши відеозвернення.

Як з'ясувалося, цей траулер вже фігурував у неприємних історіях, зокрема, 2015 року був заарештований російськими прикордонниками за підозрою в незаконному промислі крабів у Баренцевому морі. Тоді судно ще мало назву Adexe Primero і належало іспанській компанії Mariscos Polar SL, яка була оштрафована на 1,03 млн рублів, а капітан — на 515 тис. рублів.

І тепер черговий скандал, в який потрапив траулер, вже під новою назвою Volopas і з новим господарем компанією — Iceberg Seafood FZC з центральним офісом у Данії. Але за даними проєкту MarineTraffic, місцем приписки судна є іспанський порт Віго, а ходить воно під прапорами Камеруну.

У столиці Мозамбіку великий порт, який став на кілька місяців місцем проживання двох українців.

"Телеграфу" вдалось вийти на українців, які живуть у Мапуту, і через них поспілкуватися з нашими моряками. За їхніми словами, проблеми виникли через борги власника судна, який винен місцевому порту 250 тис. доларів. У відповідь його адміністрація відмовилась оформляти документи, з якими вони можуть повернутися додому.

— Члени команди можуть вільно виходити в місто і могли би поїхати додому, якби власник компанії або сплатив борг і забрав судно, або знайшов інший екіпаж. Але він не виконує свої зобов'язання і утримує двох українців, двох росіян та литовця на судні без ротації. Але вони не під арештом, арештовано тільки судно, — передали повідомлення від наших моряків співвітчизники.

Наше видання також поцікавилось у Профспілки робітників морського транспорту України (ПРМТУ), чи не звертались по допомогу до них моряки із судна Volopas і як може бути вирішена дана ситуація. Там пояснили, що запит не отримували та й важелі впливу в риболовній галузі мають дуже обмежені.

Судно зі скандальною славою міняє назву і власника і знову потрапляє у халепу.

— Торік наша профспілка отримала сотню звернень від українських моряків, які працюють на суднах торговельного флоту. Вони стосувались порушення їхніх трудових прав (затримки зарплати, порушення умов контракту або неправомірне його розірвання, навіть булінгу). Нам вдалось домогтися виплати неодоотриманих внаслідок цього 600 тис. доларів, — зазначив голова ПРМТУ Олег Григорюк. — Також ми іноді отримуємо запити від моряків риболовних суден. На жаль, міжнародні інструменти, які ми використовуємо, не діють для рибалок. Але іноді за допомогою Міжнародної федерації транспортників (ITF) та системи Інспекторів ITF вдається вирішити і їхні проблеми. Але це радше виняток, аніж постійна практика.

Риболовний сектор – це сектор підвищеної небезпеки для порушення трудових і соціальних прав моряків. Для риболовних суден не працює MLC, 2006 (Міжнародна конвенція Міжнародної організації праці (МОП) про працю в морському судноплавстві), тому судна не покриті страхуванням відповідальності судновласника. В самій риболовній індустрії працюють міжнародні кримінальні угрупування, а контракти моряків не відображають їхні права. Через це профспілка постійно нагадує морякам про такі ризики та застерігає від працевлаштування на риболовних суднах, — зазначив голова ПРМТУ.

Тим часом держава по дипломатичній лінії допомагає українцям повернутися на Батьківщину, зокрема, цим займається Посольство України в ПАР.

Як повідомляв "Телеграф", з лютого минулого року українські моряки підтверджують власну кваліфікацію через міжнародні процедури.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу
Теги за темою
МЗС України
Джерело матеріала
loader
loader