Михайло Макарук: Поки Захід "тупить", може початися кривавий переділ світу

Російське широкомасштабне вторгнення в Україну триває вже 700 днів. Здавалося б, за цей час Захід міг консолідувати всі сили, щоби надати ЗСУ все необхідне для перемоги над агресором, який розхитує підвалини глобальної безпеки. Однак міністр закордонних справ Дмитро Кулеба констатує, що на фронті ситуація серйозніша, ніж на початку вторгнення. Пов’язано це з нестачею боєприпасів, не кажучи вже про нові озброєння, включаючи військові літаки.

Ми маємо "пробуксування" з боку США та ЄС при тому, що на Заході все частіше кажуть: у разі перемоги в Україні РФ не зупиниться. А її агресивний приклад можуть наслідувати інші авторитарні режими.

Що відбувається і чому, до чого може призвести така тяганина з допомогою для нашої країни, "Телеграфу" розповів речник Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, сержант ЗСУ Михайло Макарук.

За словами військового, ми чуємо гучні заяви від партнерів, зокрема, про намір надати нам бойові вертольоти, про розширення військового виробництва та постачань. Але факт, наголошує він, залишається фактом – ми не отримали від ЄС обіцяний мільйон снарядів, у нас колосальний дефіцит боєприпасів, нам не видають нових пакетів допомоги, включаючи ракети до реактивних систем залпового вогню HIMARS. Нам у принципі не видають необхідного озброєння.

"Європейці, схоже, очікують, коли парламент США схвалить рішення про виділення Україні понад 60 млрд доларів. Але американці тягнуть. І хоча представники Білого дому та Пентагону б’ють на сполох, іншу еліту Штатів це, схоже, особливо не хвилює. Вона грає у свої ігри", — зазначає експерт.

Уся ця ситуація, на його думку, демонструє тотальну слабкість Заходу на тлі того, що творять авторитарні режими.

"Військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний опір", полковник ЗСУ Костянтин Машовець дуже точно порівняв те, що відбувається, з калькою Другої світової війни. Тільки в нашому випадку роль гітлерівської Німеччини грає путінська Росія. На мілітаристську Японію все більш явно перетворюється Іран. Україна нагадує чи то Польщу (яку тоді окупувала Німеччина), чи то Великобританію (яка зуміла вистояти), а Тайвань став такою собі "Фінляндією" нашого часу", — підкреслює Михайло Макарук.

Світ, продовжує він, явно розділився на низку таборів. Прозахідний відверто "тупить", не надає нужденним (по суті, які є його частиною) необхідну допомогу.

"Лише майже за два роки повномасштабної війни в Україні на Заході приходять до усвідомлення, що вони до війн не готові. Немає необхідних запасів озброєнь і боєприпасів, немає потрібних потужностей для їх виробництва. Немає навіть серйозних армій, за винятком кількох країн. Плюс – та ж Європа не грає в командну гру. Досить подивитися на Угорщину, на Словаччину. А якщо говорити про НАТО, то до цієї парочки можна додати ще й Туреччину, яка – собі на умі. Навіть ратифікація турецьким парламентом рішення про прийняття Швеції до НАТО була затягнута майже на рік через політичні амбіції офіційної Анкари", – акцентує експерт.

Другий табір – це нова "вісь зла", що фактично сформувалася. Михайло Макарук уточнює, що йдеться про Сирію, Іран, РФ, Північну Корею та їхні сателіти, включно з Білоруссю та низкою країн Африки.

"Не явно, але потужно в цій осі присутній Китай, який підтримує Росію економічно, постачає туди товари військового призначення та необхідні складники", — пояснює експерт.

Є, продовжує він, ще два умовні табори.

Один ніби прозахідний, але водночас і сам за себе. Це Індія, Японія та Південна Корея. Вони не підтримують російську агресію проти України. Але й не надають нам військової допомоги, яку могли б, пояснює Михайло Макарук.

Другий – країни Глобального Півдня, які мріють із політичних придатків стати центрами сили.

"Світ зараз нагадує розділений на частини пиріг з можливим майбутнім переформатуванням. А в цьому переформатуванні переможе лише той, на території якого не буде війни. Росія вже не буде такою країною. А ті ж США, деякі інші члени НАТО, Іран ведуть проксі-війни на території інших країн. Іран залучає для цього ХАМАС, єменських хуситів, ліванську "Хезболлу", Сирію. Щодо Штатів, їхні проксі-війни також проходять у низці країн, включаючи Сирію", — розповідає співрозмовник "Телеграфу".

Він із жалем зазначає, що слабкість нинішньої політичної структури США, схильність частини цієї держави до ізоляціонізму, можуть призвести до кривавого переділу світу. З новим перекроюванням кордонів, зон впливу тощо.

"Невідомо взагалі, чим це може закінчитися, – вважає Михайло Макарук. – Саме тому Європа почала прокидатися. Насамперед, за допомогою Великобританії, нарощувати міць. Але знову ж таки з боку таких потужних гравців, як Німеччина та Франція, ми чуємо здебільшого заяви. Хоча вже проглядається розуміння ними необхідності збільшення потужностей своїх армій. Їм би ще такого ж розуміння в ракурсі необхідності збільшення військової допомоги Україні. Але європейці вважають за краще думати про особисту економічну, безпекову та іншу вигоду. Повторюючи помилки минулого".