На Хмельниччині у палаці ХІХ століття виявили панно із написами арабською в’яззю
На Хмельниччині у палаці ХІХ століття виявили панно із написами арабською в’яззю

На Хмельниччині у палаці ХІХ століття виявили панно із написами арабською в’яззю

У палаці Крупенських, що в селі Кривчик на Хмельниччині, виявили кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.

«Колишній директор музею-заповідника Стефанія Баженова надала інформацію щодо виявлення під шаром штукатурки в одній із стін палацу Крупенських панно з написами арабською в’яззю… 16 грудня 2022 року учасників експедиції зустрів директор психоневрологічного інтернату Арцаблюк Андрій Петрович, який ознайомив із сучасним станом будівель палацового комплексу та вказав на виявлену під час ремонтних робіт кам’яну плиту, вкриту арабською в’яззю, розташованою у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалетна кімната. Під час ремонту останньої з-під шару штукатурки і було розчищено зазначену плиту. А далі на схід від неї під штукатуркою – сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою», - йдеться у повідомленні.

На Хмельниччині виявили плити з написами арабською в’яззю в палаці ХІХ століття / Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

У музеї-заповіднику додали, що найімовірніше, першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Транслітерацію латиницею тексту, виявленого на розчищеній плиті, разом зі своїми колегами здійснив професор Мехмет Челєнк з університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

Згодом фото плити були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Йому вдалося підготувати варіант транслітерації латиницею османського тексту та переклад англійською.

Українською мовою зазначений текст можна перекласти так:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім'я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

«Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 роках, як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині», - додали в музеї-заповіднику.

Саме за часів правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще у 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої. Під час будівництва палацу у Кривчику в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, його власники Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів у Хотинській фортеці.

У музеї-заповіднику планують також провести розчистку другої плити та виготовити гіпсові копії-зліпки, які б можна було розмістити в експозиції музею.

Як повідомляв Укріформ, у Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника експонувалася виставка «Глиняні боги Трипілля» з трипільськими статуетками, що датуються ІІІ-V тисячоліттям до нашої ери.

Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Теги за темою
Історія
Джерело матеріала
loader
loader