Росія програє битву за Чорне море, – у The Economist назвали ключові моменти успіху України

19 вересня військові та цивільні морські офіцери зібралися в секретному контрольному центрі, щоб спостерігати за відправленням Resilient Africa з одеського порту. Це було перше судно, яке використало новий морський коридор України, створений після зриву зернової угоди за посередництва ООН.

Росія погрожувала відкрити вогонь по суднах, що використовують коридор, але минулось без неприємних інцидентів. Корабель тримався українського узбережжя, перш ніж увійти в територіальні води Румунії, Болгарії й продовжити свій шлях через Босфор до кінцевого пункту призначення в Хайфі.

Стратегічно необхідний коридор

Аналітики із The Economist пишуть, що такий коридор для України є стратегічно необхідним, попри те що Росія грозила в будь-який момент відкрити по ньому вогонь. Власне, до повномасштабної війни 60% торгівлі нашої держави здійснювалося через глибоководні порти, які віками використовували для виходу на ринки Африки та Близького Сходу.

Рішення Росії щодо блокади було актом економічної війни. Тому й Києв таємно почав розробляти власний альтернативний маршрут. Було обрано наймілководніші ділянки, безпечні від російських підводних човнів. Стратегія полягала також в тому, аби пливти близько до узбережжя, щоб бути під захистом берегової артилерії.

Ми вірили, що це спрацює, але йшлося про переконання інших,
– каже Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України.

Перші судна пливли собі у збиток, але впевненість призвела до зниження вартості страхування суден, які використовують маршрут, на три чверті, а згодом – і до повернення прибутків. Майже 500 кораблів слідували за Resilient Africa в Одесу та з неї.

Наші дні: з Одеси вирушають кораблі

Кінець січня 2024 року. Чотирнадцять кораблів завантажувалися в доках, розповідають журналісти. Ще одинадцять чекали на горизонті своєї черги на інспекцію прикордонниками, які пересувалися на швидкісних човнах.

Прикордонна служба тепер не тільки перевіряє товари на борту, але й шукає російські диверсійні групи, які становлять неабияку загрозу. Водночас важливо, що весь рух в регіоні підпорядкований єдиному морському командуванню.

Ми зв'язуємо торговців з аварійними службами, екологічними службами, розповідаємо про погодні звіти, ракетні атаки та повітряні тривоги,
– каже Юрій Литвин, гендиректор "Адміністрація морських портів України".

На суші робота залишається такою ж, як завжди: делікатною, вимогливою, небезпечною. Докери припиняють роботу тільки під час повітряних тривог, які можуть тривати кілька годин. Вони додають близько 30% до часу завантаження, каже Павільіаніті-Карпов Денис Вячеславович, заступник начальника Одеського морського порту.

Багато зусиль, які того вартували

Україні довелося зробити чимало, щоб створити власний коридор, подолавши домінування Росії в Чорному морі. За словами Дмитра Плетенчука, речника ВМС, неймовірний успіх прийшов у три кроки.

• Перший. На початку повномасштабної війни, у березні 2022 року, Україна запобігла десантній операції ворога. Було зупинено спробу оточення Одеси зі заходу на відстані у 100 кілометрів, а саме – у Вознесенську.
• Другий. Україна змогла створити 100-мильну буферну зону в північно-західній частині Чорного моря після знищення російського флагмана "Москва" та повернути контроль над стратегічним островом Зміїний.
• Третій. Російські військові кораблі відтіснили з північно-західної, центральної та навіть південно-західної частин Чорного моря. Україна полювала за допомогою ракет на російські судна та успішно знищувала їх.

Тепер навіть східне узбережжя Криму не вважається безпечним, а найбоєздатніші кораблі Росії ховаються в Новоросійську, за 600 кілометрів від півострова,
– констатують аналітики

Загалом нашим Силам оборони вдалось знищити щонайменше 22 з 80 бойових кораблів російського Чорноморського флоту та пошкодити ще 13. Ці цифри були б ще більшими, якби Росія не підняла кілька затонулих суден.

Водночас Плетенчук додає, що це лише питання часу – коли ми знищимо весь Чорноморський флот ворожої держави.