П’ять причин почати переговори про вступ до ЄС саме з розділів про енергетику та довкілля

Незважаючи на війну, Україні потрібні швидкі та глибокі реформи на шляху до членства в Євросоюзі.

Україна працює над адаптацією законодавства ЄС в рамках Угоди про асоціацію з 2014 року, а у грудні минулого року Єврорадою було прийнято історичне рішення щодо відкриття переговорів про вступ до ЄС.

Про те, з яких саме розділів краще почати переговори – у колонці представниць "Green Deal Ukraїna" Сюзанни Ніс та Ольги Бондаренко, а також керівника програми міжнародного співробітництва Forum Energii Мацея Заневича Чому офіційні переговори про вступ України до ЄС повинні починатися з питань енергетики та клімату.

Автори колонки нагадують, що рішення про початок офіційних переговорів про вступ має бути прийняте на основі так званих переговорних рамок, розроблених Європейською комісією, що призведе до проведення першої міжурядової конференції Україна – ЄС про початок переговорів.

Законодавство Євросоюзу поділене на шість тематичних блоків, що охоплюють 35 переговорних розділів, наприклад сільське господарство та розвиток сільських територій або довкілля та зміна клімату.

"Наша Дорожня карта з енергетики та клімату "Green Deal Ukraїna: Україна на шляху до ЄС", опублікована у грудні 2023 року, детально пояснює кроки та процес", – пишуть Ніс, Бондаренко та Заневич.

За їхніми словами, автори Дорожньої карти наполегливо рекомендують розпочати офіційні переговори з блоку "Зелений порядок денний", а у ньому з розділів "Енергетика" та "Довкілля".

"На це є п'ять очевидних причин", – додають експерти.

По-перше, Зелений курс ЄС та енергетика є наскрізними питаннями у промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо.

Зелений курс-2019 задає тон кліматично нейтральній Європі, і очікується, що будь-який новий член, будь-який близький партнер ЄС буде відповідати цьому.

По-друге, Україна вже добре просунулася у сфері енергетики: звіт Єврокомісії щодо України в межах пакета розширення ЄС (листопад 2023 року) підтверджує, що Україна має "хороший рівень" підготовки в енергетичній сфері.

По-третє, успішно укладені розділи 15 (Енергетика) та 27 (Довкілля та зміна клімату) значною мірою сприятимуть створенню прозорих та надійних правил.

А це, у свою чергу, сприятиме залученню приватних інвестицій в енергетику та інфраструктуру, для "зеленої", низьковуглецевої відбудови.

По-четверте, пріоритизація енергетики та клімату є мостом між нагальними короткостроковими потребами (енергетична безпека, а також відновлення та відбудова) та невідворотністю переговорів про членство в ЄС.

Подальше просування у вже добре пропрацьованому питанні означає також відкриття можливості зближення з ЄС у питаннях енергетики.

І нарешті, по-п'яте, тісніша інтеграція у сфері енергетики та клімату є взаємовигідною.

Вона полегшить торгівлю енергією, а це має призвести до зниження її вартості.

"Проте не слід забувати про такі виклики, як система торгівлі викидами, належний ринок електроенергії, неефективні державні компанії, досягнення цілей з частки відновлюваних джерел енергії та енергоефективності: вони існують, і такі проєкти, як "Green Deal Ukraїna", якраз і покликані допомогти знайти їм вирішення", – зазначають автори колонки.

Докладніше – у колонці Сюзанни Ніс, Ольги Бондаренко та Мацея Заневича Чому офіційні переговори про вступ України до ЄС повинні починатися з питань енергетики та клімату.