Найбільший художній музей Фінляндії визнав: Ілля Рєпін – українець

Найбільший художній музей Фінляндії «Атенеум» у підписі під іменем художника Іллі Рєпіна змінив національність з росіянина на українця. Про це повідомляє фінське місцеве видання Suomen Kuvalehti.

У 2021 році фінський музей у співпраці з московськими Третьяковською галереєю та музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українська сторона почала звертатися до музею з проханням відновити історичну справедливість.

Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло у фінських музейників близько двох років (з часу перших звернень після виставки у 2021-му). Тоді фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в «Атенеумі» бракує інформації про широкі зв'язки Рєпіна з українською культурою.

«Рєпін виріс в Україні, українська тематика була невід'ємною частиною його творчості, але організатори просто проігнорували це, представивши Рєпіна виключно як російського художника», – казав Стасевський. Він почав писати до музею, порушував це питання у ЗМІ, але тоді це не дало результатів.

Нарешті назвати Рєпіна українцем у музеї наважилися, коли готували виставку «Питання часу», до якої ввійшла одна з робіт художника, розповів куратор «Атенеуму» Тімо Гууско. Вона відкрилася в музеї після його реновації у 2022–2023 роках.

Рішення змінити громадянство Рєпіна зайняло у фінського музею понад два роки з моменту перших запитів після виставки у 2021 році. Проте з минулого тижня Рєпіна, роботи якого представлені в постійній експозиції Ateneum, справедливо підписали українським художником.

Зауважимо, Росія привласнила собі українського художника Іллю Рєпіна. Офіційно, митець був родом із Чугуєва Харківської області. Його сім’я, до речі, була досить заможна, але з часом опинилася на межі банкрутства, тому Іллі потрібно було шукати шляхи заробітку. Дідусь митця був козаком, торгував і володів заїжджим двором. Зв'язок із рідним містом на Слобожанщині Рєпін намагався зберігати до кінця життя, а українські мотиви посідали важливе місце у творчості художника. Хоч у свої 19 років він вирішив вступити в Академію мистецтв у Петербурзі, але все життя підтримував тісні зв’язки з Україною.

«Тільки українки та парижанки вміють одягатися зі смаком! А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя!» – писав митець.

Упродовж творчого шляху Рєпін багато подорожував, намалював безліч відомих картин – «Бурлаки на Волзі», «Дочка Віра в дитинстві», «Царівна Софія». Наприклад, у Чугуєві Рєпін створив полотно «Протодиякон» зі складним образом православного священника, що викликав суперечливі відгуки через суперечливість самої особи. Малював портрети Шевченка, отаманів, культурних діячів тогочасної доби. У 1893 році створив відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Художник помер у 1930 році у своїй садибі Пенати у місті Куоккала. Після розпаду російської імперії у 1917 році воно стало територією Фінляндії. Пізніше – знову російською територією.

Багато дослідників життя Рєпіна пишуть, що художник хотів повернутися в Україну, проте шлях туди для нього був закритий більшовиками, а в Росію він не хотів повертатися принципово, хоча радянська влада дуже цього бажала. «Поки при владі більшовики, не хочу мати щось спільне з Росією», – писав художник у приватних листах друзям.

Як відомо, після того, як Росія вторглася в Україну, музеї по всьому світу переоцінили походження художників, які вважаються російськими. У лютому 2023 року музей мистецтва «Метрополітен» у Нью-Йорку змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.

«Метрополітен» також визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського. Зокрема, відповідні позначки з'явилися в підписі до портрета письменника Всеволода Гаршина авторства Рєпіна та на морському пейзажі Айвазовського.