Генетичний аналіз показав, що люди співіснували з неандертальцями в Європі понад 5 000 років

Печера Ільзенхоле вже понад століття є важливим місцем для палеонтології та археології, де знаходять рештки вимерлих істот і кам'яні артефакти. Попри попередні розкопки, залишалися питання про зв'язок між артефактами та сучасними людьми або неандертальцями.

Нове відкриття

Нещодавні повторні розкопки, проведені командою Інституту еволюційної антропології Макса Планка, Тюрингського земельного фонду та Університету Фрідріха-Александра Ерланген-Нюрнберга, виявили фрагменти кісток на безпрецедентній глибині, що дало змогу зробити нові висновки.

Фрагмент кістки виявлений дослідниками / Фото Tim Schüler TLDA

Кам'яні знаряддя знайдені на місці розкопок / Фото Josephine Schubert, Museum Burg Ranis

Генетичний аналіз, проведений вченими з Каліфорнійського університету в Берклі, вніс ясність. Мітохондріальна ДНК, витягнута з кісток, разом з аналізом білкового складу, дала змогу ідентифікувати рештки як такі, що належать сучасній людині віком 45 000 років.

Чому це важливо

Відкриття розширює часові та географічні межі існування неандертальців і Homo sapiens, проливаючи світло на їхню взаємодію. Два людські види співіснували, займаючись торгівлею, схрещуванням і паралельним технологічним розвитком.

До 2% ДНК сучасних європейців та азіатів успадковано від неандертальців, що ілюструє глибину цієї історичної взаємодії.

• Дослідження також висвітлює виклики, з якими стикалися як Homo sapiens, так і неандертальці в суворих умовах навколишнього середовища. Клімат 40-45 тисяч років тому, схожий на сучасні північні райони Скандинавії чи Сибіру, створював складні умови для виживання.
• Раціон зосереджувався на великій наземній дичині, що потенційно призводило до конкуренції. Такі фактори, як суворий клімат, невелика чисельність населення та скорочення популяцій тварин, можливо, сприяли виникненню проблем, з якими зіткнулися пізні неандертальці.

Хоча дослідження дає уявлення про тривале перекриття та співіснування неандертальців і Homo sapiens, залишаються питання щодо конкретних чинників, які призвели до остаточного вимирання неандертальців у Європі. Вчені визнають, що для розуміння складної взаємодії клімату, динаміки чисельності населення та появи нових груп Homo sapiens у формуванні долі неандертальців необхідно більше даних.

Дослідження підтверджує еволюційний розкол між Homo sapiens і неандертальцями, який простежується понад 600 000 років до спільного предка, можливо, Homo heidelbergensis, Homo antecessor або іншого предкового виду.