Після кібератак Китаю у 2020-му стався витік секретної інформації МЗС Японії

Після кібератак Китаю на міністерство закордонних справ Японії у 2020 році стався витік секретної дипломатичної інформації країни.

Про цепише Kyodo News з посиланням на джерела.

Японія виявила широкомасштабну атаку та розповсюдження дипломатичних телеграм під час правління тодішнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, але “характер витоку” інформації досі публічно невідомий.

За словами джерела, Токіо і Вашингтон обговорили контрзаходи після витоку дипломатичних телеграм, конфіденційних документів, якими щодня обмінюються міністерство та дипломатичні місії за кордоном.

Дипломатичні телеграми надсилали через зашифровану віртуальну приватну мережу (VPN). Використання такого типу мережі має вирішальне значення для передачі конфіденційних даних.

Kyodo додає, що торік жертвою хакерів могло стати Японське агентство аерокосмічних досліджень, але доступ до інформації про ракети чи супутники вони не отримали. Також у серпні урядовий Національний центр готовності до інцидентів і стратегії кібербезпеки виявив, що унаслідок несанкціонованого зовнішнього доступу могли “витекти” адреси електронної пошти.

Головний речник кабінету міністрів Японії Йосімаса Хаясі заявив на пресконференції, що уряд пррем'єр-міністра Фуміо Кісіди не підтвердив, що хакери отримали доступ до секретної інформації МЗС. Він додав водночас, що міністерство “регулярно працювало над підтримкою та зміцненням кібербезпеки”.

Видання додає, що Японія відстала від інших розвинутих країн у розвитку кібербезпеки і це викликає серйозне занепокоєння США − її близького союзника з питань безпеки. Вашингтон закликав Токіо покращити свої можливості у цій сфері.

У нещодавно оновленій Стратегії національної безпеки Японія пообіцяла запровадити “активний кіберзахист”, щоб усунути можливість серйозних кібератак, які можуть загрожувати національній безпеці та критичній інфраструктурі. Однак відповідні законопроєкти до парламенту не подали. Зокрема, існують побоювання, що такий крок може загрожувати конституційним гарантіям нації щодо таємниці комунікацій.