Суд взяв Лієва під варту, але він може уникнути тюрми: подробиці

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду взяла під варту колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександра Лієва. Він є одним з фігурантів справи про розкрадання майже 1,5 млрд грн під час закупівлі боєприпасів.

Судді частково задовольнили скаргу прокурора, повідомляє Центр протидії корупції. Згідно з рішенням, Лієв має перебувати під вартою до 8 квітня включно.

Також суд встановив можливість внесення застави у розмірі 50 млн грн. У разі внесення застави на Лієва буде покладено ряд обов'язків, зокрема носіння електронного браслету та здачу закордонних паспортів. Прокурор просив призначити заставу у розмірі понад 268 млн грн.

Таке рішення ухвалено у рамках розгляду справи щодо укладення контракту між Міноборони та компанією "Львівський арсенал" на постачання 100 тисяч мінних пострілів. У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало "Львівському арсеналу" 1,34 млрд грн передоплати.

"Львівський арсенал" перерахував частину коштів у 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро на словацького посередника, компанію Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки ще одного посередника, хорватської компанії "WDG promet". Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було", — зазначили у ЦПК.

Під час засідання стало відомо, що підслідність у справі вже змінили із Нацполіції на НАБУ. Сторону обвинувачення представляв прокурор Офісу генпрокурора, який подавав апеляційну скаргу.

За словами захисту, підписана Лієвим угода була повністю законною, не порушувала жодний нормативно-правовий акт, а процедура її укладення не відрізнялася від інших 420 угод, які підписував Лієв за час свого перебування на посаді. Сам Лієв в ході засідання наголошував на тому, що ніякої змови бути не могло, адже він не був знайомий із директором "Львівського арсеналу" Юрієм Збітнєвим, бачився з ним лише один раз уже після укладення контрактів.

Прокурор натомість вказував, що зі сторони "Львівського арсеналу" супроводжував угоду щодо мін і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони не Збітнєв, а його заступник Сахненко. Останній нібито підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту. Сахненко нібито є давнім знайомим Лієва і саме через цей зв'язок Сахненка призначили у "Львівський арсенал", бо це призначення давало компанії "зелене світло" у Міноборони.

Лієв повністю заперечував будь-які порушення у власних діях і стверджував, шо посадовці Міноборони ніяким чином не причетні до непоставок товару. Він припустив, що у певний момент щось могло піти не так у господарських відносинах "Львівського арсеналу", компаній Sevotech, WDG та хорватського заводу, який виготовляв міни. Він вважає, що з цим треба дійсно розбиратися, однак жодного стосунку посадовці Міноборони до цих відносин не мали і мати не могли.

Нагадаємо, 27 січня співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу". СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.

За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна. Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.