РФ немає чим похвалитися: який вигляд має село, де народився новий головнокомандувач ЗСУ Сирський

Російські пропагандисти підняли галас після призначення Олександра Сирського на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Вони вирішили використати на свою користь факти його біографії, пов'язані з РФ, зокрема народження в російському селі Новинки, навчання у військовому училищі в Москві й те, що його родичі досі проживають у Росії.

І хоча рупори Кремля твердять, що село у Володимирській області РФ, де народився Сирський, – нібито йому є "батьківщиною", насправді майбутній головнокомандувач мешкав там недовго – школу він закінчував уже в українському Харкові. Та й похвалитися путіністам особливо немає чим, по що свідчать фото з нібито "рідних місць" Сирського.

Як сказано в біографічній довідці, Сирьский народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області РРФСР. В 1970-х батька Сирського, військового, перевели служити до УРСР, куди він поїхав разом із родиною.

Новинки – присілок, який з 2005 року входить до складу муніципального утворення Кипревське сільське поселення.

Станом на 2021 рік у населеному пункті ніхто не мешкав.

Водночас пропагандисти з "Російської газети" провели своє "розслідування", в результаті якого заявили, що Сирський народився в інших Новинках – нібито в Петушинському районі.

Вони навіть знайшли старий дерев'яний будинок № 31 бабусі Сирського, де була прописана його матір Людмила і він сам. А родина майбутнього воєначальника жила в квартирі в сусідньому військовому гарнізоні "Костерьово-1", де служив його батько.

З 1982 по 1986 рік Сирський навчався в Московському вищому загальновійськовому командному училищі.

Закінчивши навчання, розпочав службу командиром мотострілецького взводу 426-го мотострілецького полку 25-ї мотострілецької дивізії у Лубнах Полтавської області. З 1993 року командував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Нацгвардії України в Чугуєві, потім був командиром полку цієї дивізії.

1996 року закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень), 2005 року — Національну академію оборони України (оперативно-стратегічний рівень) із золотою медаллю.

На початку 2000-х років став командиром 72-ї окремої механізованої бригади, що базувалася в Білій Церкві.