Одна з головних надій збірної України на Олімпіаді-2024 розповів про останній великий турнір перед Іграми.
На чемпіонаті світу з водних видів спорту, який триває у Досі, вже закінчилися змагання зі стрибків у воду та синхронного плавання Й для збірної України вони завершилися з медалями – сріблом синхроністок й двома бронзами стрибунів. А головним героєм нашої команди на сьогодні є Олексій Середа, який завоював бронзу у синхроні та в індивідуальних стрибках. При цьому медаль в особистих змаганнях була першою для Олексія на чотирьох ЧС, й такою довгоочікуваною.
Між іншим, спортсмену зараз лише 18 років, а першу свою нагороду — золото чемпіонату Європи, він завоював у 2019-му, в… 13-річному віці. На тому ж чемпіонаті він завоював срібло у синхроні, а на чемпіонаті Європи-2021 золото у міксті. А в 2022-му на чемпіонаті світу він завоював срібло у міксті. Тобто, спортсмен вже дуже досвідчений, незважаючи на юний вік.
Про емоції після завоювання бронзи, що вдалося й не вдалося реалізувати в Досі, відпочинок після ЧС й олімпійські перспективи Олексій Середа розповів в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу".
Олексію, це ваша перша медаль ЧС в особистих стрибках. Поділіться емоціями…
Для мене це надзвичайно важлива медаль, тому що на трьох попередніх чемпіонатах світу я ніяк не міг здобути будь-яку нагороду, я завжди був десь поруч, 4-й, 5-й, 6-й, але увійти в трійку лідерів…Я завжди "валив" один стрибок з шести. П’ять робив добре, а один погано. І от ніяк-ніяк не міг виконати всю програму, від початку до кінця добре. А цього разу, нарешті, я зумів максимально зосередитися й зробив усі шість стрибків добре. Для мене це показник стабільності.
Я надзвичайно задоволений своїм результатом, своєю стабільністю у той день. Задоволений тим, що саме у фіналі я зміг зібрати усі сили й зробити це. Тому що, в попередніх змаганнях й у півфіналі я не так добре стрибав. Але у вирішальний момент я, не знаю, "увійшов в поток", як то кажуть, й зробив це.
Два роки тому ви завоювали срібло ЧС у міксті з Софією Лискун, тепер бронзу в синхронних стрибках з Кирилом Болюхом. Де важче змагатися і, взагалі, в чому принципова різниця між мікстом і синхроном?
По-перше, мікст – не олімпійський вид програми, його немає в програмі Ігор, й тому конкуренція в міксті набагато менша. У нас є дуже потужна дівчинка, Софія Лискун, вона дуже гарно стрибає й коли ми стрибаємо разом у нас виходить набирати високу суму балів. Тож ми вирішили, чому б й не спробувати поборотися за медаль. А синхрон – олімпійський вид програми, й там, відповідно, більша конкуренція.
Я не можу сказати, що мені легше працювати з Кирилом, або з Софією. Я знаходжу спільну мову з ними обома, й мені байдуже з ким стрибати, головне, щоб був результат. Тому… Різниця тільки в тому, що в міксті менша конкуренція.
Які помилки були на цьому ЧС? Чим незадоволені?
Помилки у мене були в синхронних стрибках з Кирилом, два найлегших для себе стрибка я зробив найгіршим чином. Я за них отримував 6,5 балів, хоча міг розраховувати на оцінку у 8,5-9 балів, а в ідеалі – 9,5-10 балів. Але я їх зробив погано й для мене це було дуже не очікувано. Адже на тренуваннях вони в мене нормально виходили. Це третій і п’ятий стрибок програми. Чому? Якось я не зміг впоратися с хвилюванням. Чи перестарався, чи навпаки… Навіть не знаю.
Бронза на цих змаганнях — максимум? Чи відчуваєте в собі сили боротися за перемогу?
Для мене на цьому чемпіонаті світу бронза була дійсно максимум, тому що я встановив свій особистий рекорд – 528 балів. Це на 10 балів більше, ніж попередній. Й навіть з такою сумою балів мені не вистачало 30-40 балів до китайців. Тобто, мені треба було проходити усю програму по 9 балів. Для мене це в принципі можливо, але надзвичайно складно, такого в мене ще не було. Тому, поки що тягатися з китайцями я не можу, але в майбутньому все можливо. Буду більше працювати, більше вдосконалювати свою програму.
У плані організації-проведення нинішній ЧС чимось здивував? Може в неприємний бік?
Так, було. Трішечки були проблеми з вишками, такі "хвилясті" вишки. 10-ка була нормальна, але інші вишки з меншими висотами були трішечки кривуваті. Було незручно стрибати. Але, для мене головне, що 10-ка була нормальна. Й ще теплої води не було в душах. Це дуже важливо для спортсменів, тому що м’язи у спортсменів завжди повинні бути розігрітими, а тепла вода в цьому значно допомагає. Наприклад, китайцям тренери приносили з собою відра й туди наливали кип’яток.
А так, все інше мені дуже сподобалось. Якщо загалом порівнювати Катар з Японією (ЧС-2023 пройшов у Фукуоці – Ред.), то мені, звісно, Японія більше сподобалася. Але 9 з 10 Досі можна поставити. Якщо ще б вишки й вода були нормальні, то тоді взагалі "десятка".
Менше півроку залишається до Олімпіади. Які емоції відчуваєте напередодні? Як готуєтеся до Парижа-2024?
Наразі я відпочиваю після ЧС, спортсмену дуже потрібно відновлюватися, особливо у стрибках у воду. Ми тренуємось усього 6 годин на день. Й не тому що у нас лінощі, а тому що стрибунам у воду дуже важлива координація. А якщо тренуватися по 8 годин в день, то це може, навпаки, погіршити твій результат. Якщо ти будеш робити один стрибок по 50 разів, то ти просто почнеш його гірше й гірше робити, саме через втрату координації. Тому так… Я питав у англійців – вони взагалі по 5 годин тренуються, китайці також по 6, як і ми. Ще раз наголошу, це такий вид спорту, де дуже важлива координація.
Найближчим часом почну навчально-тренувальний збір у Києві. Буду стабілізувати свої нові стрибки. 207B – мій новий стрибок, я його робив на цьому ЧС. Він мені доволі непогано вдався, я його зробив на 7,5 балів, для першого разу це дуже гарний результат. Але хотілося б його удосконалити й робити на 9-10 балів. Ось цим й буду займатися.
До Ігор буде багато змагань? Чи, здебільшого, підготовка відбуватиметься через тренування?
Змагання будуть, але підготовка, звісно, тільки через тренування. Тільки в цьому процесі можливо удосконалювати стрибки. Також в нас є масах, є психолог, з яким ми також відновлюємося. Але підготовка тільки через тренування.
У нас у Києві чи не найкраща тренувальна база у світі для стрибунів у воду. Часто тренуєтеся в Ліко, чи зараз більше часу все-таки проводите за кордоном?
Частіше ми тренуємося у Києві, ви правильно підмітили, що наша база одна з найкращих у світі. Завдяки нашому президенту Федерації стрибків у воду України Ігорю Лисову збудована чудова зручна база в якій є усі умови для комфортних тренувань, для професійної підготовки до міжнародних змагань. Тому, тренуємось у Києві, тому що тут дійсно є усі можливості. Навіть якщо немає світла, у нас є генератори, які допомагають нам тренуватися.
Єдине що, інколи виїжджаємо на навчально-тренувальні зборі до Польщі або до Туреччини.
Яка відпустка належить призеру ЧС? Довго відпочиватимете чи вже всі думки про Олімпіаду?
Зараз я відпочивав буквально 2-3 дні, вже завтра повертаюся до Києва. Й відпустки у мене не може зараз бути тривалої, тому що дійсно дуже багато змагань й не можна виходити з форми. Потрібно бути у формі й удосконалювати свої стрибки. Тому не має як такої повноцінної відпустки – 2-3 дні й повертаюся до тренувань.
Кудись поїхали, щоб елементарно "переключитися", розвіятися, відпочити?
Так, я поїхав додому до Миколаєва. Я тут народився, й тут живу. Поїхав, щоб відновитися, я тут відчуваю себе як у рідному гніздечку. Це мій дім, я тут максимально комфортно почуваюсь. Й мені взагалі тут подобається тим, що я можу реально відволіктися від тренувань, від стресу, який ми отримаємо у великих порціях на змаганнях. Як на мене, це оптимальній відпочинок для будь-якого професійного спортсмена.