Автори бачать світло в кінці цього тунелю
Сонячну енергію з орбіти можна буде одержати не раніше 2050 року. За підрахунками фахівців NASA, цей спосіб може стати для людства найдешевшою і найчистішою — за певних умов.
Про це пише Universe Today. У виданні зазначають, що ідея розташувати величезні сонячні ферми в космосі, щоб безперебійно отримувати електроенергію, займає уми вчених та інженерів з минулого століття. А нещодавні експерименти команд різних країн говорять про принципову здійсненність цього завдання, але надто висока вартість проєкту робить його нерентабельним.
Автори доповіді спробували відповісти на два питання: скільки коштує електрика з космосу і скільки вуглецю виділятиме орбітальна енергетична система (ОЕС) за свій термін служби.
"Розрахунки велися для двох різних конструкцій ОЕС, однієї модульної, запропонованої американським фізиком Джоном Манкісом, і поки що скоріше теоретичної; і більш традиційної конструкції японських інженерів. За більшістю параметрів варіант Манкінса — SPS-Alpha Mark-III — перевершує японський проєкт Tethered-SPS. І попри наявні технічні труднощі, він може бути втілений", — йдеться у повідомленні.
Проте загалом висновки авторів не втішні для ОЕС: враховуючи нинішній технологічний рівень, обидва рішення виробляти електрику, вартість якої вища, ніж пропонує будь-яке інше джерело з існуючих. А за рівнем вуглецевого сліду навіть чистіший SPS-Alpha Mark-III перевершують гідроенергію та атомну енергію.
"Дві основні статті витрат в ОЕС — виведення супутника на орбіту та техобслуговування у космосі. Поки що витрати на космічні запуски надто високі, щоб говорити про економічну вигоду. Крім того, настільки складну і велику структуру буде складно підтримувати у працездатному стані, і якщо щось зламається, відремонтувати буде майже неможливо", — додали вони.
Натомість автори бачать світло в кінці цього тунелю. За їх інформацією, застосувавши методи статистичного аналізу, вони виявили сценарій, у якому ОЕС виявляється найбільш економічно вигідним методом отримання електроенергії за найменших викидів СО2. Щоправда, цей сценарій вимагатиме суттєвого технологічного ривка у ракетобудуванні, зниженні вартості польотів та збільшенні терміну служби обладнання.
Найближчими роками такі прориви чекати не доводиться, але через чверть століття — цілком можна. А якщо прогноз не справдиться, через 25 років про нього все одно забудуть.
Раніше "Телеграф" писав, що у NASA розповіли, як вони попереджатимуть світ в разі астероїдної катастрофи. Для цього організація співпрацює з глобальною коаліцією астрономів