НАТО "йде" до України: навіщо в ЄС заговорили про відправку військ на війну

Президент Франції Емануель Макрон після завершення конференції з підтримки України повідомив, що дискутувалося питання відправлення сухопутних військ країн Заходу в Україну.

Фактично, така заява - це перехоплення ініціативи від формату "Рамштайн". Він відбувається на рівні міністрів оборони та керівників штабів, а тут відбувається вихід на вищий політичний рівень – президентів та прем’єрів. Макрон та Франція у цьому питанні вступають в конкуренцію з США, і це добре для нас. Адже, чим більше буде конкуренції, тим більше буде мотивації допомагати.

В країнах ЄС вже дозріла думка, що це не якась локальна війна, а війна, яка матиме глобальні наслідки

Коли Макрон говорить про можливість введення військ в Україну, то говорить, перш за все, про війська країн-членів ЄС, і додає, що це обговорюється в рамках ЄС. Чому так? Можемо констатувати, що в країнах ЄС вже дозріла думка, що це не якась локальна війна, а війна, яка матиме глобальні наслідки. Це, до речі, озвучує і Макрон: мовляв, продовження війни вплине на Європу.

Також багато йдеться про можливий напад Росії на члена НАТО. І ми всі розуміємо, що цей член НАТО знаходиться не в Північній Америці, а саме в Європі. Тож це занепокоєння, тривога, страх перед російським нападом може надалі втілитися у таке рішення [про відправку європейських військ в Україну]. Адже, якщо зіткнення з Росією неминуче, то краще вступити в нього на території України, ніж на території країн ЄС чи НАТО.

Тобто, йдеться про раціональний крок – крок на випередження. Якщо воювати, то краще на чужій території, ніж на своїй.

Найближчий рік – це шанс для країн ЄС спробувати себе у ролі лідера коаліції з підтримки України

Та варто зауважити, що страх перед цим зіткненням не менший, ніж бажання уникнути конфлікту. Тому в коментарях за підсумками зустрічі говориться про стримування ескалації. Тобто ймовірний варіант з відправленням військ тримається в голові "на майбутнє", але краще б до нього не доводити.

Приблизно така картина наразі, мені здається, є у свідомості лідерів європейських держав, урядів, міністрів оборони. Тобто, я не виключаю, що ситуація може дозріти до моменту, коли не Україна буде вступати в НАТО, а НАТО вступить в Україну - або як організація, або окремими членами, або як якась коаліція Ad hoc під чиїмось лідерством. Так, поки це виглядає фантастично, але, на мою думку, доволі перспективно.

І ще одне важливе питання: чи ця нарада стимулюватиме якимось чином США. Боюся, що зараз, мабуть, ще ні. Оскільки Штати перебувають у внутрішньополітичній боротьбі, виборча кампанія у розпалі і ми знаємо, що заблоковано безпекову допомогу. Поки вони не розв’яжуть це питання, їм не до інших питань. Тож найближчий рік – це шанс для країн ЄС спробувати себе у ролі лідера коаліції з підтримки України.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва