Стали не просто аксесуарами, а продовженням ідеології
Мода в СРСР була далека від західного розмаїття. Текстильна промисловість зосереджувалась на випуску одноманітних речей, а ідеологія диктувала скромність та практичність.
Хустка стала невід'ємним елементом образу радянської жінки, пише OBOZ. Її носили по-різному: зав'язували під підборіддям, на потилиці, або обмотували навколо шиї.
Чому ж хустинка стала таким масовим трендом?
З ідеологічних міркування, радянська жінка не повинна була мати "буржуазних" нахилів. Її основне завдання — народжувати та виховувати дітей, вести домашнє господарство. Втомлена постійними клопотами, вона не мала часу та сил на модні капелюшки.
Як елемент рівності, хустка нівелювала соціальні відмінності. Її носили всі — від колгоспниць до партійної еліти (з тією лише різницею, що в еліти хустки були з дорожчих матеріалів).
Також хустинки стали не просто аксесуарами, а продовженням ідеології всіх радянських громадян. Червоні хустки наділялися сакральним значенням. Важко уявити типову пролетарську жінку без цього символу.
Хустка стала як відмова від "буржуазного" минулого. Після 1917 року елегантні капелюшки стали символами буржуазії та "гнилого капіталізму". Їх замінили практичні та скромні хустки.
В умовах дефіциту не можливо було дістати гумки для волосся, шпильки або інших головних уборів, хустка стала доступним та універсальним рішенням.
Хустка — це не просто головний убір, а символ епохи. Вона відображає ідеологічні установки, соціальні та економічні реалії того часу.
Раніше "Телеграф" писав, на які продукти та товар у СРСР постійно був дефіцит. Вони просто були відсутні на полицях магазинів і щоб таки отримати їх, люди шукали обхідні шляхи або намагалися зробити це за допомогою "потрібних" зв’язків.