Диво, якому 2000 років: таємниця першої в історії людства батарейки

Електрика – одне з найбільш революційних відкриттів в історії вважається здобутком сучасного людства, однак існують докази того, що про неї могли знати тисячі років тому. Мова йде про Багдадську батарею (також відому як Парфянська батарея), яка була знайдена 1936 року.

Подробиці про відкриття, а також про те, як його могли використовувати тисячі років тому розповіло видання Arkeonews. Існування такої батарейки ставить під сумнів загальноприйняті теорії, припускаючи, що ідея могла існувати задовго до винаходу відомого вченого Алессандро Вольта.

Як вважається, Багдадська батарейка з’явилася під час парфянського періоду, приблизно з 250 року до н.е. до 250 року н.е. Хто саме винайшов її – досі достеменно невідомо.

Відкриття було зроблено під час розкопок 1936 року поблизу Багдада, який свого часу був частиною іранської Парфянської імперії.

Вік батареї оцінюється приблизно в 2 000 років. Але, звісно ж, вона мало схожа на сучасні батареї. Багдадська батарея складається з глиняного глечика, який наповнювався розчином оцту. Всередину глечика містився мідний циліндр, в який вкладався залізний стрижень. Така конфігурація, як показали сучасні випробування, дозволяє генерувати приблизно від 1,1 до 2 вольт електроенергії.

Перший опис знахідки зробив 1938 року німецький археолог Вільгельм Кеніг. Саме він вперше звернув увагу на те, що глечик дуже нагадує сучасні батареї.

Згодом здогад Кеніга підтвердив американський вчений Віллард Ф. М. Грей, який відтворив пристрій. Його тести підтвердили, що глечик мав електрохімічні можливості при наповненні електролітом, таким як виноградний сік. Подальшим дослідженням Грея, щоправда, завадила Друга світова війна.

Попри те, що з моменту відкриття минуло майже 90 років, вчені досі сперечаються про цю прадавню батарею.

В той час, як одні дотримуються ідеї про те, що такі глечики дійсно використовувалися як акумулятори, інші дослідники висловлюють скептицизм щодо такої ідеї. Зокрема, досі немає відповіді на питання про те, хто виготовив цю батарейку, а також, для чого її могли використовувати.

Історичні документи, які могли б розкрити походження Багдадської батарейки, якщо вони взагалі існували, найімовірніше були знищені арабами під час вторгнення на іранські території в 7 столітті нашої ери. Відомо, що тоді були знищені іранські літературні джерела і бібліотеки.

Попри те, що жодних письмових свідчень щодо точного призначення глечика не збереглося, найкраще припущення все ж свідчить про те, що це був різновид батареї. Вчені вважають, що акумулятори використовувалися для гальванічного покриття предметів. Наприклад, за їх допомогою можна було нанести шар одного металу (золота) на поверхню іншого (срібла). Такий метод досі практикується в Ірані.

Якщо ж говорити про фіксування електричного струму, то можна сказати, що першовідкривачами тут були стародавні єгиптяни, які приблизно у 2750 році до н.е. вперше зафіксували електрику у вигляді електричної риби. Мова йде про електричних сомів, яких тоді називали "блискавками Нілу".

Згодом електричний струм відкрив Фалес Мілетський, який у 500 році до н.е. виявив, що тертя легких матеріалів, таких як хутро чи пір'я, об бурштин може виробляти статичну електрику. До відкриття статичної електрики Вільямом Гілбертом у 1600 році цей статичний ефект був невідомий протягом майже 2000 років.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, як майже 200 років тому було зроблено перше в історії людства селфі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.