300 депутатів підтримали: Антон Дробович розповів, де розташують Національне військове меморіальне кладовище

Директор Українського інституту національної пам'яті розповів про ідею цього великого простору меморіального кладовища.

Подробиці про створення Національного військового меморіального кладовища розповів директор Українського інституту національної пам'яті, військовослужбовець Антон Дробович. За його словами, щодо місця під це кладовище депутати повернулися до Гатного, яке одразу і пропонували в інституті.

Про це йшлося у спільному проєкті українського ПЕН та телеканалу "Еспресо" "Власні назви з Мирославою Барчук".

"Парламент голосує на підтримку рішення уряду за ділянку в Гатному. Але мене вразило, що понад 300 депутатів підтримали це за виключенням однієї фракції, яка говорила, що президент не поважає парламент і не підписав щодо місця у селі Биківня. Це стало дуже некрасивою політичною ситуацією. Здається, ніхто з депутатів проти не проголосував, були ті, хто утрималися. Знаєте, цей кейс говорить, що ми дуже часто не можемо переступити через політичні амбіції, навіть в таких дуже важливих питаннях", - розповів він.

Антон Дробович додав, що прем'єр України дав доручення за пів року 2024-го побудувати перший сектор.

За його словами, закон передбачає, що це має бути великий об'єкт, де розташують музей, який розповідає про історію війн, що вела Україна, у які часи та чому власне це місце пам'яті представляє різних борців за свободу України.

"Велика частина цього музею буде присвячена сучасній війні, бо більшість, на жаль, місць поховань, хоча первинно так не передбачалося, але вона звісно буде тим людям, які загинули у цій війні. Потім уже, після перемоги, спокійно доживуть, а коли помруть, то матимуть право бути поховані на цьому кладовищі", - додав військовий.

Також має бути великий Національний меморіал, який вшанує всіх загиблих, всіх, хто боровся. Далі там має бути великий крематорій, тому що у нас не вистачає крематоріїв. Міський крематорій у Києві уже не витримує навантаження, ця інфраструктура стара, взагалі старі технології, які треба реставрувати. Відповідно, цей крематорій обслужить сам цей цвинтар та допоможе з цією інфраструктурою. Далі передбачається, що там будуть великі простори, колумбарії. Будуть сучасні технічні та адміністративні будівлі, архів, який буде вести список тих людей. Можливо, навіть будуть виробничі майстерні.

Військове меморіальне кладовище - це дисциплінарний простір, який чітко обмежений вимогами, кращими світовими зразками лаконічності, стандартизації. Будь-яка родина не зобов'язана ховати на військовому кладовищі, а має право вибору, або поховати на цвинтарі своєї громади у секторі військових поховань, де їй зручно, або на військовому меморіальному кладовищі.

Щодо варіантів надгробків, то експерт розповів про два варіанти надгробків, на яких ми наполягаємо, також і архітектор, і більшість людей на круглому столі теж підтримують це. Перший і основний варіант - це козацький хрест. 

"Якщо ми подивимося традицію поховання воїнів в Україні, то традиції ховати воїна під козацьким хрестом понад 500 років. Це дуже важлива традиція, причому Одещина, Черкащина, Київщина, Тернопільщина, Вінниччина - знайдіть старий цвинтар 200-300 років і там скрізь буде козацький хрест. Для нас принципово, що козацький хрест має бути основною меморіальною надгробною фігурою на цьому кладовищі, тому що не у всіх країн є історія в 500 років. А у нас є конкретна меморіальна традиція поховання воїнів під козацьким хрестом і це надзвичайно важливо зберегти", - зазначив він..

А ось щодо початку роботи над меморіалом, то Антон Дробович зазначив, що на це найкраще відповість Міністерство у справах ветеранів.

"У них є державна установа, яка цим займається. Наскільки мені відомо, роботи почалися, проведено геологічне дослідження на території, є вже ескізний проєкт, зараз працюють над документацією і готують ділянку під будівельні роботи", - сказав Антон Дробович.

Тим часом у Дніпрі невідомі порізали державні прапори на Алеї пошани. Вандали порізали державні прапори та банер на Алеї пошани у центрі міста.